На думку народного депутата України від ВО «Свобода», кандидата історичних наук Олександра Сича, сучасний етап становлення Української держави яскраво демонструє, наскільки важко українське суспільство позбувається психологічного багажу радянського тоталітарного режиму, сформованого ним способу мислення та пропагандистських кліше і стереотипів.
Таку точку зору свободівець висловив, виступаючи із доповіддю «Національна політика в ідеологічно-програмних засадах українського націоналізму» під час Всеукраїнської науково-практичної конференції «Українська політична нація: історія і сучасність», що відбулася напередодні в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана.
Як відзначив Олександр Сич, одним із найбільш розповсюджених пострадянських пропагандистських стереотипів є негативна оцінка політичного руху українських націоналістів. Зокрема, різке заперечення їх позитивної ролі в національно-визвольній боротьбі українського народу, вкладу у постання і визначення форми сучасної Української держави.
До поширених пропагандистських і псевдонаукових кліше, за словами народного депутата України, слід віднести й навішування на націоналістичних рух та його представників ярликів «шовінізму», «антисемітизму», «фашизму», «нацизму».
Вони, на переконання Олександра Сича, абсолютно не відповідають дійсності.
Власне, про це красномовно засвідчують не лише програмові документи ОУН-УПА, теоретична спадщина М. Міхновського, Я. Стецька, інших провідних діячів націоналістичного руху, але й численні напрацювання світових політологічних авторитетів – Е. Сміта, Г. Моргентау, Є. Томпсона, Р. Брюбейкера
«Український націоналізм і на визвольному етапі свого історичного розвитку, і на сучасному державотворчому етапі епіцентром своїх ідеологічно-програмових засад ставив боротьбу за кращу долю Української нації. Вона, відповідно, вбачалася у визволенні з-під колоніального поневолення і побудові національної держави, як найкращої форми її самозбереження і розвитку», – відзначив Олександр Сич.
За словами свободівця, на обох цих етапах політика відношення до інших націй ставилася і ставиться в залежності від відношення цих націй до такої ідеологічно-програмової мети.
«Українські націоналісти до представників тих націй чи національних держав, які заперечували право Української нації мати власну національну державу, ставилися негативно, а хто був союзником на цьому шляху – позитивно», – наголосив Олександр Сич.
На думку народного депутата України, цілком закономірним є та обставина, що критиками українського націоналізму є найчастіше ті політичні діячі і науковці, які ще зовсім недавно заперечували навіть можливість існування незалежної України і вели боротьбу проти будь-яких національно-державницьких процесів.
Водночас, як зауважив Олександр Сич, характер розгортання подій в модерній Європі свідчить про те, що сьогодні відбувається своєрідний «ренесанс націоналізму». У тренді цих подій розгортаються процеси й у сучасній Україні, що, зокрема, підтверджують факти потрапляння ВО «Свобода» до українського парламенту та високий рівень довіри громадськості до цієї політичної сили.
«Головною метою ВО «Свобода» є побудова могутньої Української держави на засадах національної та соціальної справедливості. Ці завдання лежать в основі «Програми захисту українців» й органічно відповідають ідеологічно-програмовим засадам Українського націоналізму», – резюмував Олександр Сич.
