Богдан Бенюк, якого виборець позиціонує, як вихідця з Прикарпаття, розповідає Каті Осадчій на гламурних тусовках, що він командир на білому коні і стоїть осторонь, бо боїться отримати синця.
В той час, як
франківські «свободівці» зрізують паркан і блокують президію, борючись з
регіоналами за дотримання Конституції, Богдан Бенюк, якого виборець позиціонує,
як вихідця з Прикарпаття, розповідає Каті Осадчій на гламурних тусовках, що він
командир на білому коні і стоїть осторонь, бо боїться отримати синця.
- «Є, слава Богу, рішення про те, що творчі люди, які попадають у Верховну Раду – вони мають абсолютне право займатися творчою роботою, якщо вона пов’язана з мистецтвом».
- «Мені так само, як Кличку, мої промоутери заборонили битися».
- «Я як ніби тренер або психолог, який бачить всю картину бою, як Ви розумієте. Пам’ятаєте ще фільм за Чапаєва, коли каже «Де повинен бути командир?» - «на горі на білому коні» і спостерігати, що там робиться!»
Це три цитати з інтерв’ю народного артиста України, народного депутата України Богдана Бенюка Катерині Осадчій, яке вийшло 17 лютого 2013 року на українському телеканалі «1+1» у програмі «Світське життя» (http://video.meta.ua/5534492.video?pos=1316). Все ніби нормально й чудово. Бенюк у властивому йому стилі розповідає про його діяльність в українському парламенті. Проте, що ж доводиться чути?! Як виявляється Бенюк не звичайний депутат. Він творча людина і тому може ігнорувати деякі рішення фракції й, наприклад, не брати участі у пленарних засіданнях Ради чи у бійках біля трибуни парламенту. Та й це ще не все.
Уродженець села Битків Надвірнянського району Івано-Франківської області вважає себе чи то тренером, чи то психологом, чи то командиром своїх побратимів по фракції ВО «Свобода» у Верховні Раді України. Свою ж командирську вправність Бенюк порівнює з військовою мудрістю Чапаєва. Так-так, Василя Івановича Чапаєва. Того, що був командиром 25-ї стрілецької дивізії Червоної Армії. Тільки вдумайтесь «свободівець», патріот, націоналіст, виходець із Західної України не цитує а ні Коновальця, а ні Шухевича, а ні Бандеру. Чомусь йому ближче до душі радянський військовий діяч, а не герої національно-визвольного руху, провідники ОУН-УПА?
Цікаво чим кращий народний депутат Бенюк від своїх однофракційців, до прикладу, прикарпатців Олександра Сича, Руслана Марцінківа чи Руслана Зелика. Ці народні обранці з перших днів себе проявили активними учасниками парламентського життя-буття. Вони протестували проти російськомовних виступів Колесніченка, блокували трибуну і президію, виганяли із зали парламенту «тушок» Табалових, зрізали металевий паркан біля ВРУ, тобто і били і душили ворогів української нації. Богдан Бенюк же «на білому коні» тільки спостерігав за всім цим.
Така от класова нерівність від ВО «Свобода»
Василь Байка, журналіст, блогер
