«Айдарівці» на Старобільському кладовищі вшанували пам'ять загиблих побратимів

У неділю, третього травня, ветерани першого складу добровольчого батальйону територіальної оборони АЙДАР, невеликою кількістю осіб, зібрались на Старобільському цвинтарі, щоби увічнити пам`ять безіменно похованих побратимів. Вінки та живі квіти було урочисто покладено на могили загиблих товаришів та до підніжжя статуї Покрови Божої Матері.

Окремо, із дотриманням встановленої соціальної дистанції та використанням засобів індивідуального захисту відбулась урочиста хода до Польського військового меморіалу, де зусиллями ветеранів було встановлено Великого вінка із надписом на стрічці: «Жертвам тоталітарного режиму СРСР від бійців добровольчого батальйону АЙДАР». 

Після молитви за упокій безвинно закатованих польських полонених, пролунала промова Голови відокремленого підрозділу ГС «Асоціація ветеранів, учасників бойових дій, волонтерів Луганської області» Володимира Правенького: «Вшанування праху польських вояків, які у далекому 1939 році, боронили свою землю, свої домівки, своїх дітей та жінок від знущань і наруги загарбників - це справа честі для кожного військового нашої держави. Ми сьогодні, ціною життя найкращих синів свого народу стримуємо ту ж саму Московську Орду, від якої попередньо боронились поляки. Нам усім слід розуміти, що сутність загарбників не міняється - вони завжди «живуть» від пограбунку та поневолення сусідів...

Якщо приймати до уваги «голі» історичні факти, то 2 світова війна у 1939 році була розпочата не одним лише Гітлером - Її розпочали Гітлер та Сталін одночасно, із завоювання, пограбування та розподілу Польщі на 2 частини. Окремо, слід зазначити, що все майбутнє військове командування Німеччини - танкісти, пілоти, підводники напередодні Другої світової війни роками проходили навчання та перепідготовку саме у військових училищах Радянського Союзу, тобто до Всесвітньої війни готувались разом! Враховуючи ці факти, виникає логічне питання: «Про яку Перемогу, над ким і в якій війні, сьогодні говорять у Москві, на Червоній Площі, зі стін Мавзолея Леніна?!»

Оці 48 могил закатованих і заморених голодом польських полонених, що поховані на відстані 1500 км від власних осель на Старобільському у далекому 1940 році, наші 39 могил безіменних захисників-добровольців, 16 могил безіменного цивільного населення серед яких здебільше жінки та діти, що загинули на Луганщині нещодавно у 2014 році  - є «живим» свідченням військових злочинів, які ми багатьма століттями зазнаємо із боку стародавньої і сучасної Московії! Пам’ятаємо історію! Пам’ятаємо правду!»

З метою, вшанування пам`яті безіменно загиблих військовослужбовців, цивільного населення, могил польських полонених Старобільською майстринею було виготовлено потрібну кількість вінків, благодійне фінансування на закупку потрібних матеріалів попередньо було надіслано ГО «Новий Карлів» та ГО «Платформа Черемшина» Снятинського району Івано-Франківської області, урочисті заходи відбулись із дотриманням встановлених карантинних вимог.

Микола Павлюченко, координатор Всеукраїнської громадської акції «Людина живе доки Її пам’ятають», старшина батальйону АЙДАР.



Леся, 05.05.2020 14:51