Українці не підтримують мовний законопроект регіоналів — опитування соціологічної групи "Рейтинг"

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» наприкінці липня 2012 року, 55% опитаних дорослих мешканців у віці понад 18 років вважають рідною мовою більше українську, 40% – більше російську, 1% – іншу. Ще 5% не змогли визначитися, яка мова їм рідніша.

96% опитаних мешканців Заходу, понад 70% - Центру та Сходу, майже 40% – Сходу вважають рідною мовою більше українську. Разом з тим, понад 80% мешканців Донбасу, 70% – Півдня, понад половина – Сходу, майже 20% – Центру та Півночі вважають рідною більше російську.

Майже 100% прихильників Свободи, 80% - Об’єднаної опозиції, дві третини прихильників УДАРу, понад половина – партії Н.Королевської «Україна – Вперед!» та «невизначених» вважають своєю рідною мовою українську. Водночас, майже 70% прихильників Партії регіонів, понад половина прихильників КПУ, майже 40% – партії Н.Королевської «Україна – Вперед!» та «невизначених», третини – УДАРу вважають рідною мовою російську.

Майже 80% опитаних не мали протягом останнього року жодних проблем з використанням рідної мови.

Водночас, 8% – мали складності з оформленням (розумінням) офіційних документів, 5% – мали проблеми з розумінням анотацій до ліків, інструкцій з використання приладів, 4% – скаржаться на недостатню кiлькiсть телевiзiйних програм рiдною мовою, для 2% – важко знайти книги, газети, журнали, фiльми рiдною мовою, 2% – отримали відмову в обслуговуванні на рідній мові.

Ще близько 1% мали проблему, коли люди вдавали, що не розуміють їх рідної мови, або їх насильно примушували спiлкуватися нерiдною мовою. Також лише 1% опитаних мали проблеми з можливiстю навчатися (навчати дитину) рiдною мовою, мали проблеми спiлкування рiдною мовою на роботi, мали труднощі знайти спiвбесiдника на рiднiй мовi.

Майже 20% опитаних на Півдні та Донбасі  мали складності протягом останнього року з оформленням (розумінням) офіційних документів, кожен шостий мешканець Півдня та кожен десятий на Донбасі мали проблеми з розумінням анотацій до ліків, інструкцій з використання приладів. Як правило, йдеться про людей середнього та старшого віку.

Водночас, кожен десятий мешканець Заходу скаржиться на відсутність достатньої кількості телевізійних каналів рідною мовою, 5% – книг, газет, журналів, фiльмів рiдною мовою.

При цьому від 70% опитаних на Донбасі та Півдні до понад 80% на Сході та Заході та майже 90% - на Півночі не мали протягом останнього року жодних проблем з використанням рідної мови.

На думку 37% опитаних більшого захисту на законодавчому рівні в Україні потребує українська мова, вдвічі менше (18%) – вважають, що більшого захисту потребує російська. Водночас 34% вважають, що обидві мови достатньо захищені на законодавчому рівні. Ще 1% опитаних вважає, що більшого захисту потребують інші мови. Кожен десятий не визначився з відповіддю.

Більшого захисту для російської мови вимагають 45% опитаних мешканців Донбасі, 30% - Півдня і кожен п’ятий на Сході. Водночас, більшого захисту для української мови вимагають маже 80% опитаних на Заході, 44% – в Центрі, третина – на Півночі і Сході.

Менше 40% прихильників Партії регіонів та менше 30% – КПУ  вважають, що більшого захисту в Україні потребує саме російська мова, при цьому щонайменше кожен шостий вважає, що більшого захисту потребує українська.

Лише 3% респондентів, які вважають українську мову рідною, переконані, що більшого захисту потребує російська. Так само, лише 12% респондентів, які вважають російську мову рідною, переконані, що більшого захисту потребує українська, водночас майже 40% вважають, що обидві мови достатньо захищені і лише 40% – наполягають на більшому захисті саме російської мови.

34% опитаних швидше підтримують ухвалення закону про регіональні мови (Ківалова-Колесніченка), у т.ч. 16% – цілком підтримують. Водночас, 42% не підтримують цього закону, у т.ч. 29% – зовсім не підтримують.  Ще для 15% байдуже до прийняття цього закону, а 11% - не визначились зі своїм ставленням до закону.

59% респондентів, які вважають російську мову рідною, підтримують прийняття закону, проте майже 16% - не підтримують. Водночас, майже 62% респондентів, які вважають українську мову рідною, не підтримують цього закону, проте 14% - підтримують.

Майже 60% прихильників Партії регіонів та понад половина – КПУ підтримують ухвалення цього закону. Також закон підтримують понад 30% прихильників  партії Н.Королевської «Україна – Вперед!» та «невизначених», чверть прихильників УДАРу.  Водночас, понад 90% прихильників Свободи, 75% – Об’єднаної опозиції, 50% – УДАРу ухвалення закону не підтримують.

Не дивлячись на такі радикально різні позиції щодо закону, лише 9% опитаних готові особисто вийти на акції на підтримку цього закону, і лише 16% – з вимогою його скасування. Водночас, від 70 до 80% опитаних не готові брати участі в акціях як на підтримку закону, так і проти нього.

Якщо на Заході понад 40% опитаних готові особисто протестувати проти цього закону, то на Донбасі лише чверть готові вийти на акції на його підтримку. Так, майже 60% прихильників Свободи, третина Об’єднаної опозиції і чверть УДАРу готові протестувати проти закону, водночас на підтримку закону готові вийти лише близько 20% прихильників Партії регіонів та КПУ.

39% опитаних вважають, що цей закон убезпечить російську мову та мови національних меншин від утисків, не згодні з цим твердженням 37%. Чверть не змогли визначитися. З твердженням згодні дві третини мешканців Донбасу і лише 18% – Заходу.

39% опитаних вважають, що цей закон знищує українську мову, не згодні з цим твердженням 47% опитаних.  14% не змогли визначитися. З твердженням згодні майже 80% мешканців Заходу і лише 8% – Донбасу.

46% опитаних вважають, що даний закон розколює українців, не згодні з цим твердженням 42% опитаних.  13% не змогли визначитися. З твердженням згодні понад 70% мешканців Заходу і лише 18% Донбасу.

Разом з тим, 52% опитаних вважають, що вирішення таких питань як мова потрібно відкласти на період після виборів, не згодні з цим твердженням лише 25% опитаних.  23% не змогли визначитися.

Проте абсолютна більшість опитаних (74%) погодились, що політики використовують питання мови лише для здобуття додаткової підтримки, голосів виборців. Не згодні з цим твердженням лише 12% опитаних. 15% не змогли визначитися.

Важливо, що останні твердження об’єднали як мешканців Сходу, Півдня та Донбасу так і Заходу, Центру та Півночі.

Незважаючи на те, що 70% мешканців Донбасу підтримують ухвалення закону про регіональні мови  (Ківалова-Колесніченка), майже стільки ж (61%) погодились з твердженням, що політики використовують питання мови лише для здобуття додаткової підтримки, голосів виборців.

41% респондентів підтримують надання російській мові статусу державної. Водночас 51% виступають проти цього.  Ще 8% - не визначились.

Слід зазначити, що протягом останніх двох років кількість противників та прихильників двомовності були майже рівні. Проте, вже у червні кількість противників двомовності (48%) перевищила кількість прихильників (45%), а вже у липні розрив між прихильниками і противниками двомовності вперше виріс до 10% на користь останніх.

Для порівняння у 2009 році рівень підтримки надання російській мові статус державної становив понад 50%, а кількість противників становила лише близько 40%.

Серед найбільших прихильників двомовності мешканці Донбасу (85%), Півдня (72%) та Сходу (50%). Якщо на Донбасі і Півдні число прихильників двомовності не змінилося і навіть укріпилося, то на Сході – зменшилося.

Надання російській мові статусу державної підтримують понад 70% прихильників Партії регіонів, дві третини – КПУ, понад 40% «невизначених», майже 30% – прихильників УДАРу.

Серед найбільших противників – виборці Свободи, майже 100% яких не підтримують надання російській мові статус державної, а також Об’єднаної опозиції (71%) та УДАРу (64%).

Серед прихильників  партії Н.Королевської «Україна – Вперед!» практично однакова кількість як прихильників (41%), так і противників (45%) двомовності.

Леся, 01.08.2012 08:13