Іноземні ковалі задоволені святкуванням, і обіцяють приїхати на наступний фестиваль

Участь у фестивалі ковальського мистецтва беруть представники з різних країн та різного віку. Для когось це родинна традиція чи професія, а для когось — відпочинок для душі.

Серед українських ковалів багато студентів, для багатьох з них ковальське мистецтво стало способом життя.

«Я три роки займаюся ковальською справою, — розповідає один із учасників фестивалю Святослав Скідан з міста Харкова, — За професією художник, але кування – моя робота і хобі. На фестивалі вдруге, дуже подобається місто та сам фестиваль. Приїхали сюди не продавати, а показати свої вироби та поспілкуватись з іншими ковалями».

З великим захопленням про фестиваль та місто розповідають учасники з Франції та Бельгії.

«Місто дуже цікаве, я вперше на такому фестивалі в Україні. Я дев’ять років займаюсь ковальством, бував на різних міжнародних фестивалях, і цей може зрівнятися з ними. Обов’язково приїду в наступному році», — говорить Климент Ком з Франції.

Захоплено про свою подорож відгукуються бельгійці.

«Приїжджаю на фестиваль уже в третє і не розчарований. Тут надзвичайно гостинні та веселі люди, а до того ж тут все дуже дешеве. Мені доводилось бувати на схожому святі у невеличкому бельгійському містечку Ніл, куди з’їжджаються ковалі з Бельгії, Чехії, Англії, але там фестивалі менші за масштабністю і не такі цікаві. Ковальством займаюсь 11 років, хоч за професією хімік і працюю на заводі. Мої роботи це насамперед мистецтво, різноманітні художні фігурки у французькому стилі арнаву», — розповідає Марк де Конінк учасник з Бельгії.