«Сердечний рай … або «Оксана»

В Культурно-мистецькому центрі «Є» відбулась презентація культурологічного проекту «Сердечний рай … або «Оксана» за участі письменника Степана Процюка та шеф-редакторки видавництва «Грані-Т» Діани Клочко.

На початку березня 2009 року видавництво «Грані-Т» представило грандіозний культурологічний проект «Сердечний рай… або «Оксана» нового для України формату. В ньому об’єднані: повний текст п’єси Олександра Денисенка «Оксана» (на сцені Національного театру ім..І.Франка йде під назвою «Божественна самотність» з 2003 р.), більшість нині відомих мистецьких творів Тараса Григоровича останнього «петербурзького» періоду життя (включно з художньою реконструкцією так званих «розписів майстерні»), твори інших художників того часу, деякі невідомі документи, що стосуються історії стосунків і сватання до Ликери Полусмак, коментарі істориків, мистецтвознавців та діячів культури. Проект є спробою привернути увагу до дивних, почасти – й загадкових, колізій останніх років життя і смерті Тараса Григоровича, поставити питання про переосмислення його мистецької спадщини, створити ще одну версію його любові й загибелі. А ще — максимально «наблизити» читача і глядача до петербурзьких подій 1860 року, як до живої і завжди актуальної історії, в яку «включені» й усі ми, нинішні українці.

Богдан Ступка, автор передмови:

«…Час породжує титанів, володарів думок. Але той же час подекуди примушує по-новому вгледітися у знайомі постаті, глибше збагнути, зрозуміти як їхнє життя, так і спадщину, що вони залишили по собі. І не чиясь примха, це діалектика поступу, без якого життя, його вдосконалення, Гармонія приречені. Тим більше, коли йдеться про Творця, Пророка, таку особистість, якою був Шевченко. А чи «був»? він є і буде…»

Олександр Денисенко, автор п’єси:

«…Відразу хочу зазначити для знавців життя Т. Шевченка, що представлений текст не є науковою роботою і не претендує на історичну достовірність. Хоча, без сумніву, певні історичні тенденції, паралелі, а , можливо, й інтриги, читач і глядач зможуть побачити».



Діана Клочко, автор післямови:

«…Ми свідомо вибрали принцип викадровування, увиразнення деталі, будь то портрет, пейзаж, натюрморт, жанрова композиція, підготовчий малюнок, начерк на полях рукопису… Прийшов час не лише вивчати, а й інтерпретувати художню спадщину, вдивляючись у найменші подробиці життєвих колізій і творів Шевченка, щоб нарешті поставити питання про естетичні категорії Тараса Шевченка, котрі виходять за межі конкретно-взятого «знавства»… ».