Журналіст Михайло
Андрійович для «Малакави»:
«Давня мудрість
гласить «Чорт під старість хоче ангелом стати – та гріхи не дають». Те саме
нині можна сказати про Віктора Медведчука.
Для чого знімати
фільм «Стус» без присутності в сценарії молодого адвоката Медведчука, котрий
представляв захист Василя Стуса в суді ? Ця стрічка, ще на стадії монтажу,
одразу приречена стати «фейковою» - це, як з історії України викинути
Запорізьку Січ чи трагедію Батурина.
Абсурдом можна
назвати пояснення режисера картини Романа Бровка на предмет того, що прибрав
сцену на особисте прохання сина поета Дмитра Стуса. Чи вправі сини Чорновола,
Гірника та десятків-сотень інших борців за Україну в такий спосіб паразитувати
на заслугах своїх батьків?
Нині забулося, що
у 2001 р. Дмитро Чобіт опублікував книжку «НАРЦИС, або Штрихи до політичного
портрету Віктора Медведчука», в якій розкривається багато невідомих штрихів до
автобіографії В. Медведчука.
Зрозуміло, що для
В. Медведчука, котрий нині розглядається антиукраїнськими політичними силами як
майбутній спікер Парламенту чи Прем’єр-міністр, чорні плями його автобіографії
нині виконують «ведмежу послугу». Тому їх намагаються «затерти» - натомість
створити новий імідж».