Михайло
Андрійович для «Малакави»:
«Процес
зародження української нації триває століттями і є досить болючим. Були часи,
коли, здавалося, мета вже досягнута – та під дією зовнішніх чинників досягнутий
результат знецінювався. Мрія поколінь втоптувалася в лайно – нерідко чинилося
це руками нащадків борців.
«Свого не
цурайтеся та чужого навчайтеся!» - саме для цементування власної нації нині
українцям варто запозичити позитивний досвід в ізраїльтян. В цій, невеликій за
розмірами країні, найменшому невинному порушенню враз може бути присвоєний
статус національної загрози. І не має різниці, хто порушник спокою –
араб-палестинець чи єврей-хасид – наслідки для організаторів завжди плачевні.
Чи можна уявити,
що в ізраїльському кнесеті відбувається дійство з категорії християнських
релігійних свят? Чи відкриття богослужебної каплиці Української
Греко-Католицької Церкви хоча би в «городском совете Нижнєвартовська» - я не
кажу про «Государственную Думу России» ?!
Та святкування
єврейської Хануки в Верховній Раді України вказує на те, що український народ
не є господарем на своїй землі. Як і відкриття каплиці Московського Патріархату
в приміщенні комітетів Верховної Ради!!! Це лише два приклади ницості та наруги
української еліти над власним народом.
Українці виступають
лише знаряддям, завдяки якому обирається українська влада. Далі ця влада
використовує власні повноваження для подальшого поневолення народу, який її,
владу, вибрав».