Це історія, від
якої в горлі з’являється клубок. Всі ми поспішаємо у своїх справах і
розучуємося бачити тих, хто поряд.
Історію про літню
пані, яка зазирала у вікна кафе розповіла Renata Nalysnyk.
«Сиділа сьогодні
у Мануфактурі, снідала і тут мій погляд зачепився за інший, по той бік вікна.
Мій столик був трохи далі, але сталось те, після чого я не змогла продовжувати
жувати. Старша жінка заглядала у вітрину чи то з цікавістю, чи то з надією, що
її хтось помітить. Вона щось промовляла до себе, то легенько усміхалась, то
просто сумно опускала очі. Для мене ця сцена тривала вічність, а насправді
якісь нікчемні хвилини. Бабця попрямувала далі, а я вибігла за нею, щоб
запросити її поснідати зі мною. Бачили б ви, яка вона була втішена і як багато
дякувала.
Поспілкувавшись я
дізналась, що її звати Марія, 75 років, з яких 24 живе у Франківську.
Пропрацювала масажисткою 45 років в лікарні, 18 років доглядала паралізованого
чоловіка. Всиновила хвору дівчинку Юлю, зараз їй 35, безробітня, хворіє,
доглядає за безпритульними тваринами.
Живуть вони в
бараку за адресою Шухевича 51\1. Умови: 17 років без газу, 3 роки без
електрики, води в хаті теж нема. В одному місці обвалилась стеля. А скільки б
будь-хто з нас зміг би прожити в таких умовах? Хати на балансі в жеку №6 чомусь
нема. Є якісь забудовники, які намагаються їх вижити з тої території, щоб
побудувати там чергову багатоповерхівку. При цьому, ніяких гарантій отримати
нове житло немає, але продати наполегливо "рекомендують". Ще
розповідає, що є якісь помічники, яких би ліпше не було, і що начебто старші
люди, що живуть по сусідству зникають за дивних обставин і помирають не своєю
смертю. Марія Іванівна каже, що живе в пеклі, нікому не довіряє і нема кому
допомогти. І це у 21-му столітті, у моєму рідному місті, яке я вважаю ідеальним
для життя. Очевидно, далеко не для всіх воно ідеальне. І нам просто зручно не
помічати таких «невидимок», - написала Рената.
Разом з тим, вона
звернулася до представників місцевої «Свободи», щоби вони допомогли жіночці.
«Тепер, хотілося
б звернутися до Івано-франківської «Свободи», передвиборча агітація якої м'яко
кажучи була не сприйнята громадянами міста. Можливо, у вас з'явився шанс
переходити від пустопорожніх обіцянок, календариків, макулатури до якихось
конкретних дій. Наприклад, допомогти хоча б цій конкретно особі - Шефталович
Марія Іванівна. Я впевнена, що цю проблему можна якось вирішити», - написала
Рената.
