Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною
групою «Рейтинг», якби вибори до Верховної Ради України відбувалися наприкінці
лютого 2013 року, то участь у них взяли б близько двох третин виборців.
Найвищий рівень мобілізації фіксується на Заході, найнижчий – на
Донбасі та Півдні країни, де участь у виборах підтвердили лише близько половини
виборців.
РЕЗУЛЬТАТИ:
Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися наприкінці
лютого 2013 року, то перемогу здобула б Партія регіонів. Так, 24,9% опитаних
(серед тих, хто взяв би учать у виборах) проголосували б за Партію регіонів,
19,3% – за Батьківщину, 18,1% – за УДАР, 11,9% – за Свободу, 8,7% – за
Комуністичну партію. Ще 1,2% виборців підтримали б партію Н.Королевської
«Україна – Вперед!», менше 1% – Радикальну партію Олега Ляшка та «Нашу
Україну». Решту партій – 2,7%, не визначились з вибором – 11,8%.
Для коректного порівняння показників партій з результатами
виборів, було проведено перерозподіл «невизначених».
В результаті отримуємо: якби вибори до Верховної Ради України
відбувалися наприкінці лютого 2013 року, то за Партію регіонів проголосували б
28,2% виборців, за Батьківщину – 22%, за партію УДАР – 20,4%, за Свободу –
13,5%, за КПУ – 10%. Інші партії – близько 6%.
|
Серед всіх опитаних |
Серед тих, хто братиме участь у виборах |
Після розподілу «невизначених» |
Результати виборів 31 жовтня 2012 |
|
|
Партія регіонів |
17,7 |
24,9 |
28,2 |
30,0 |
|
Батьківщина |
14,6 |
19,3 |
22,0 |
25,5 |
|
УДАР |
13,9 |
18,1 |
20,4 |
14,0 |
|
Свобода |
9,6 |
11,9 |
13,5 |
10,4 |
|
КПУ |
6,6 |
8,7 |
10,0 |
13,2 |
|
Україна – Вперед! |
0,9 |
1,2 |
1,4 |
1,6 |
|
Радикальна партія |
0,7 |
0,7 |
0,8 |
1,1 |
|
Наша Україна |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
1,1 |
|
Інша партія |
2,4 |
2,7 |
3,0 |
3,0 |
|
Не визначилися |
13,0 |
11,8 |
– |
– |
|
Не братимуть участi у виборах |
20,3 |
– |
– |
– |
|
Сукупна підтримка: |
||||
|
Батьківщина, УДАР, Свобода |
55,9 |
49,9 |
||
|
Партія регіонів, КПУ |
38,2 |
43,2 |
||
Отже, порівняно з результатами парламентських виборів
спостерігаються тенденції:
Сукупна підтримка опозиційних партій (Батьківщини, УДАРу і
Свободи) збільшилась з 50 до 56%, водночас сукупна підтримка партій, які
формують більшість у парламенті (Партії регіонів та КПУ), зменшилась з 43 до
38%.
«Нові» парламентські партії (УДАР і Свобода) додали в підтримці,
«старі» (Батьківщина, Партія регіонів та КПУ) – втратили.
Партія регіонів залишається одноосібним лідером симпатій виборців
Донбасу, Півдня та Сходу країни. У свою чергу Батьківщина на Заході ділить
першість зі Свободою та УДАРом, в Центрі та Півночі – з УДАРом.
УДАР продовжує підтримувати переважно молодь, КПУ – старші люди.
Найбільш освічений електорат у Свободи та УДАРу, найменш – у КПУ. Також в
електораті Свободи та УДАРу найбільше працюючих, а в електораті КПУ домінують
пенсіонери.
Батьківщину більше підтримують в селах, Партію регіонів та КПУ – в
містах.
Як і на виборах УДАР і Свободу більше підтримують чоловіки,
Батьківщину, Партію регіонів та КПУ – жінки.
Виборці Свободи і Батьківщини переважно україномовні. Цікаво, за
останні півроку частка україномовних в електораті Свободи зменшилась з 75 до
68%, водночас зросла кількість тих, які спілкуються вдома обома мовами або
російською. В структурі прихильників КПУ і Партії регіоні понад половина
російськомовні, чверть розмовляють вдома обома мовами, ще чверть – українською.
Цікаво, серед виборців УДАРу половина розмовляють вдома українською, половина –
російською або обома. Серед «невизначених» більше російськомовних, що логічно,
оскільки найбільше «невизначених» фіксується на Півдні, Сході та Донбасі.
