Карітас організував для своїх підопічних духовну мандрівку в Гошівський монастир

Прикарпатський край славиться чудотворними іконами і завжди привітно запрошує завітати на святі землі. Однією із таких місцин є Гошів, історія якого бере свій початок  ще з 17 століття. Це місце називають також Ясною горою, тому що святиня знаходиться на пагорбі. Нещодавно відбулася екскурсія до Гошівського монастиря для 36 підопічних Івано-Франківського Карітасу: молодих людей з вадами розумового розвитку, дітей трудових мігрантів та волонтерів.

Спільний відпочинок і спільна молитва - одна із ключових ланок взаєморозуміння між набувачами та приятелями. По приїзді до святого місця діти, молодь та волонтери побачили перед собою величаві споруди, храми. Перед ними відкрилося ще одне творіння, до якого приклалася рука Божа – мальовнича гірська місцевість.                                      

“Чи сприймають наша молодь та діти Бога, чи розуміють молитви в церкві? Одразу і не скажеш. Але щиросердне бажання відвідати монастир, їхня тиша в храмі і клячання перед іконою, щира офіра переконливо свідчили про віру в Христа”, - зауважує координатор роботи із неповносправними дітьми у Карітасі Людмила Максим'юк.     

До монастиря кличе ще одне диво – ікона Божої Матері, яка щедро виливає свої ласки на віруючих прочан. Перед іконою молодь Карітасу разом із отцем складали свої молитви до Богородиці Гошівської. Після молитви отець розповів про книгу подяки, в якій люди записують історії дивовижних зцілень, діляться своєю радістю і подякою Діві Марії. «Монастир відвідує безліч людей, але оздоровлень трапляється набагато менше, тому що віра наша дуже слабка», - наголосив отець.

Мандри духовні – це прагнення людини шукати чистоту душі, віднаходити в собі Бога чи зустрічати Його в своєму ближньому. Тому поїздка в Гошівський монастир – це крок до зустрічі з прекрасним, з глибоким і непізнаним світом всередині нас. Дорогою додому всі співали пісні і подячно промовляли молитву за чудову мандрівку. Хтось показував нещодавно придбані в крамниці подарунки, а хтось уже втомився і мирно їхав...  Та кожен із них віз додому в душі  відлуння Гошівського монастиря – молитву, церковний дзвін, Господнє благословення. 

Леся, 17.10.2012 09:51



Фоторепортажі

Вибір редакції

Найпопулярніші новини