Українське суспільство все ще залишається закритим

У цьому, насамперед, винні влада та бізнес. Часто вони не діляться з громадськістю інформацією про свою діяльність. А та, яка стає доступною широкому загалу, не завжди відповідає дійсності. Такі невтішні результати отримали організатори загальнонаціонального дослідження Європейська дослідницька асоціація та компанія InMind.



Опитування проведене наприкінці минулого року і порівняно недавно отриманий матеріал був узагальнений та проаналізований. Прокоментувати його погодилася керівник експертної ради Європейської дослідницької асоціації Світлана ГОРНА.

- Чому предметом вашого дослідження стали влада, бізнес та ЗМІ?

- Ми чули думку колег, що розробка такого індексу – справа не сучасна. Нам казали, що у міжнародних, європейських дослідників уже існує досить багато індексів, які вимірюють прозорість. Однак ми вирішили, що Україна має певні особливості – агресивне зрощування бізнесу та влади. Не хочу сказати, що таке явище не існує в інших країнах. Зрозуміло, це доволі поширено – коли бізнес зрощується з владою, коли починає впливати на неї, але в наших умовах це було необхідно дослідити.

Для нас було дуже важливо та цікаво зрозуміти, як прозорість цих трьох груп – влади, бізнесу та ЗМІ – сприймаються нашим суспільством. А також показати, як взаємодія цих груп, на думку громадян, впливає на його розвиток у цілому. Ми вирішили, що розробка такого індексу та оцінка прозорості груп, які ми вважаємо найпотужнішими діючими структурами, дозволить нам визначити рівень прозорості суспільства загалом.

Чому ми акцентуємо увагу на рівні прозорості суспільства? Та тому, що весь час говоримо про європеїзацію України, про її демократизацію. З нашої точки зору, індекс прозорості – це і є один із суттєвих показників європейських цінностей. Йдеться про те, наскільки дії влади, бізнесу та ЗМІ є зрозумілими, доступними та важливими для кожного громадянина.

- Чи вірно я вас зрозумів, що в міру того, як здійснюється прогрес у цьому питанні на рівні згаданих трьох груп, можна визначати, як наше суспільство загалом рухається до європейських цінностей?

- Цілком вірно. І для нас важливо зафіксувати цей рух. Якщо, звичайно, він є. І, навпаки, відкрито сказати суспільству – ми тупцюємо на місці. І тоді кожен може висунути претензії до влади, бізнесу та ЗМІ. Тому що їх відповідальність у цьому питанні перед усіма нами є дуже великою. І своїм дослідженням ми хочемо нагадати про це всім нашим чиновникам, підприємцям та журналістам.

- На які фактори ви, насамперед, звертали увагу під час проведення дослідження?

- Спочатку я хотіла б розповісти про специфіку самого дослідження. Ми проводили опитування по всій Україні для того, аби всі прошарки населення змогли взяти в ньому участь та висловити свою думку. Всього було опитано 1000 чоловік. Пропорційно представлені всі регіони України, вікові групи, мешканці сіл, малих та великих міст. Тому ми можемо казати про те, що, дійсно, ця думка українців є репрезентативною.

Тепер щодо самого індексу. Він розраховувався відносно трьох компонентів. А саме – доступності інформації про діяльність органів влади, бізнесу та ЗМІ, ступеню об’єктивності інформації та соціальної відповідальності діяльності кожної з груп.

Ми отримали оцінки, що коливаються від «плюс одиниці» до «мінус одиниці». При цьому оцінка «мінус одиниця» є максимально негативною, а оцінка «плюс одиниця» - максимально позитивною. Оцінка «нуль» вважається нейтральною. Вона свідчить про те, що частина нашого населення позитивно оцінює дії влади, бізнесу та ЗМІ, а частина, навпаки, - негативно.

Якщо оцінка доходить до 0,25 в один та інший бік від нуля, то можна бути спокійним. Це означає, що індекс перебуває в нейтральній зоні. Але якщо оцінка наближується до мінусової одиниці, слід бити на сполох. І, відповідно, радіти, якщо оцінка наближується до одиниці зі знаком плюс.

- Як українці оцінили діяльність кожної з груп?

- Жодна з перерахованих груп не отримала високої оцінки відносно доступності та об’єктивності інформації про свою діяльність. Всі значення індексів коливаються від нуля та нижче.

Найбільш недоступною, на думку громадян України, є інформація про діяльність великого бізнесу. Значення індексу для нього – мінус 0,45.

Скоріш необ’єктивною українці вважають інформацію про діяльність і бізнесу, і органів влади. Значення індексу для цих груп відповідно мінус 0,35 та мінус 0,30.

За третім показником (соціальною відповідальністю) органи влади отримали найнижчу оцінку – мінус 0,55. Тобто понад половину людей негативно оцінили соціальну відповідальність органів влади.

Поряд із цим українці схильні більш позитивно оцінювати соціальну відповідальність засобів масової інформації та великого бізнесу. Стосовно бізнесу такий індекс, приміром, 0,65, а щодо ЗМІ – 0,45.

- До чого, на вашу думку, призводить надмірна закритість діяльності української влади та вітчизняного бізнесу?

- Варто сказати, що ми опитували не лише населення, але й експертів. У першому випадку йшлося про кількісні показники, а от експертів просили прокоментувати отримані результати, проаналізувати та оцінити ситуацію. Ми згідні з їх думкою – закритість влади, бізнесу для суспільства призводить до того, що влада і бізнес можуть спокійно маніпулювати свідомістю людей, їх діяльністю, а трапляється, навіть життям. Це спосіб вирішувати власні питання, не ставлячи до відома те саме суспільство, яке створює соціальні блага. Як користуватися цими благами і куди рухатися суспільству – ці важливі питання в Україні досі вирішуються корпоративно.

Ми вважаємо, що заміряний нами індекс говорить про те, що люди, в принципі, це розуміють. Вони усвідомлюють, що суспільство закрите. І це призводить до того, що зміни та реформи в країні не відбуваються.



- Хоча нинішня влада стверджує, що всі ці роки діє відкрито…

- Влада може говорити багато і що завгодно. І бізнес може їй підспівувати. Але люди не бачать практичних дій, не відчувають їх результатів на собі. Це означає, що, можливо, до них не донесли суть змін, або, на жаль, ці зміни відсутні. В будь-якому випадку дії влади та бізнесу виявилися непрозорими, а отже, й неефективними, і люди сказали про це в нашому дослідженні.

Наша робота дала можливість людям висловитися, а владі й бізнесу – дізнатися про думку людей щодо себе і своєї діяльності. Питання полягає в тому, як вони на неї відреагують.

- Проведене вами дослідження – це одноразова робота чи вона матиме продовження?

- Це початок роботи. Цінність таких індексів у тому, щоб відслідковувати їх з певною систематичністю та періодичністю. Тоді ми чітко бачимо, що відбувається в суспільстві і з самим суспільством. Дуже важливо побачити порівняння, динаміку. Це як у хворобі – сьогодні ми зафіксували температуру 38 градусів, а завтра прийняли ліки, і температура змінилася до 36,6 градусів. Ми розуміємо, що відбувається одужування. Так і тут. Ми замірятимемо цю температуру і фіксуватимемо, чи дійсно у нас відбувається формування того таки важливого показника – влада та бізнес для людей відкриті. І тоді всі стратегії, всі процеси, всі реформи доносяться, пояснюються, показуються. І люди розуміють, де вони знаходяться і до чого йдуть. Тому цей індекс замірятимемо і надалі, і сподіватимемося, що ми побачимо, як він зміниться в позитивний бік.

Степан ГОНЧАРЕНКО