Майбутнє гривні. П’ять сценаріїв поведінки національної валюти

«Що ж сталося буквально за три дні? В економіці щось серйозне відбулося?». Однозначної відповіді на риторичне питання в. о. голови Нацбанку Анатолія Шаповалова поки не дав ніхто. Але факт залишається фактом: після декількох тижнів стабільності курс долара до гривні різко пішов угору. На готівковому ринку він виріс із 8,25 грн. до 9,5 грн./дол., на міжбанку — з 8 грн. до 9,3 грн./дол.

Найчастіше причиною чергового падіння гривні називають необдумані заяви політиків. Мовляв, це спровокувало паніку серед населення, а під час паніки українці за традицією починають скуповувати долари. Але в питанні, хто конкретно винен, політики розходяться. Наприклад, Секретаріат президента і уряд уже встигли обвинуватити один одного.

Тим часом експерти не радять чекати зміцнення гривні в найближчі дні. «Падіння продовжиться через недостатність резервів НБУ і неможливості подальшого значного скорочення гривневої ліквідності, — вважає Юрій Бєлінський, глава департаменту аналітики Astrum Investment Management. — Найближчим часом не варто очікувати рухів у виконанні вимог МВФ про обмеження бюджетного дефіциту, що могло б стабілізувати гривню». Спробувавши розібратися, що може відбутися з курсом у довгочасні перспективі, Фокус разом з фінансовими експертами визначив п'ять можливих сценаріїв розвитку подій.



Зімбабвійський варіант: 15 грн. за дол.


Якщо уряд так і не зуміє отримати грошей від Євросоюзу, США, Росії або міжнародних фінансових організацій, експерти не виключають, що дефіцит в 50 млрд. грн. буде покритий за рахунок емісії. Включення друкарського верстата не обіцяє нічого доброго. «Якщо просто друкувати гроші і в такий спосіб оплачувати всі видатки держави, у країну повернеться гіперінфляція 90-х років», — вважає начальник відділу випуску фінансових інструментів Укрсоцбанку Ерік Найман.

Проти зміцнення гривні виступають і вибори, які наближаються. «Деякі політики вважають, що збільшення соціальних виплат — найлегший шлях одержати голоси», — говорить фінансист. Додатковими виплатами ощасливлять пенсіонерів або інших малозабезпечених верств. «Вони витратять гроші на продукти харчування. Це непогано, оскільки в такий спосіб роздрібні торговельні мережі одержать підтримку», — вважає експерт.

Щоправда, уряди інших країн знайшли способи допомагати населенню, минаючи загрозу гіперінфляції та девальвації. Наприклад, у США бідним видають продовольчі талони, які можна обміняти на продукти. В результаті ці гроші не з’являються на валютному ринку. Проблема ж України в тому, що частина забезпечених емісією коштів неминуче буде спрямована на купівлю готівкового долара. «Якщо влада, уряд і НБУ будуть плисти за течією й далі, українська грошова одиниця може знецінитися до 15 грн. за долар», — прогнозує Ерік Найман.



Життя без кредиту: 13 грн. за дол.


Якщо МВФ відмовиться кредитувати Україну, але Нацбанк при цьому не включить друкарський верстат, ситуація з курсом буде кращою, хоча девальвація гривні продовжиться. Адже валюту всередині країни будуть активно скуповувати приватні компанії та банки, які повинні віддавати борги перед іноземними кредиторами. «У цьому випадку золотовалютні резерви Нацбанку можуть закінчитися вже до літа», — прогнозує експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Алла Кобилянська.

Спроби уряду одержати кредит у країн-членів СОТ теж можуть не принести результатів. «Протекціонізм української влади, що виявився в підвищенні імпортної ставки на 13 %, може викликати невдоволення Євросоюзу і США», — зазначає Алла Кобилянська. У цьому випадку одержати фінансову допомогу від цих країн Україна не зможе. При такому сценарії курс гривні опуститься до 13 грн. за долар.

Геть МВФ: 12 грн. за дол.

Існує ще один сценарій, який передбачає відмову від кредиту МВФ. Мова йде про свідому відмову уряду від допомоги цієї організації. «Україна може і не брати кредит МВФ», — вважає Ерік Найман. За його словами, рекомендації експертів МВФ застаріли двадцять років тому, а їх виконання зовсім не обов’язково веде до позитивних результатів.

Глава аналітичного департаменту Інституту глобалізації та соціальних рухів Василь Колташов вважає, що саме поради МВФ призвели Аргентину до дефолту 2001 року. Нинішні рекомендації Фонду Україні теж викликають подив експерта. «Адміністрація президента США Барака Обами вважає пріоритетом збільшення фінансування охорони здоров’я, медицини, освіти та будівництва доріг, — зазначає Василь Колташов. — У той же час Україні МВФ рекомендує, навпаки, заощаджувати на подібних видатках».

Як не парадоксально, необхідні ресурси можна знайти усередині країни. «Гроші в Україні є: тільки за чотири місяці минулого року фізичні особи вивели з банківської системи 5 млрд. дол.», — пояснює Ерік Найман. На його думку, відтік депозитів зіставимо із сумою, яку так потребує уряд і НБУ. «З грошима населення необхідно вміти працювати, для цього необхідно відновити довіру до банків і національної валюти. Набагато простіше попросити й відразу одержати потрібну суму, тому уряд і віддає перевагу кредиту МВФ», — вважає експерт.

За його словами, нездатність влади не тільки вирішити проблеми в економіці, але навіть одержати кредит МВФ, робить погану послугу Україні. «Інвестори все це бачать і реагують досить бурхливо — ще швидше виводять капітал із країни», — пояснює Ерік Найман. На думку експертів, якщо грамотно підійти до реалізації цього сценарію, курс можна утримати на рівні 12 грн. за долар, а згодом гривня може навіть зміцнитися. «Але в такому випадку країні варто повністю відмовитися від прив'язки курсу гривні до долара», — зауважує Василь Колташов.

Базовий сценарій: 10 грн. за дол.

Незважаючи на всі складнощі, у березні Україна все-таки має шанси одержати другий транш кредитної лінії МВФ. Щоправда, для цього уряду і парламенту доведеться внести правки до закону про бюджет на 2009 рік для того, щоб скоротити розмір дефіциту. Нагадаємо, що в бюджеті-2009 межовий розмір дефіциту встановлений на рекордному рівні — 50 млрд. грн. МВФ вимагає скоротити цю цифру на 20 млрд. грн.

І хоча виділення чергового траншу на 1,86 млрд.дол. дозволить Нацбанку більш активно виходити з інтервенціями на валютний ринок, це не захистить гривню від подальшого ослаблення. «В Україні зберігається дефіцит зовнішньоторговельного балансу, а виходить, триває відтік доларів за кордон, оскільки країна купує більш, ніж продає», — говорить експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.

Через надходження грошей від МВФ до другого тижня березня відбудеться деяке посилення гривні. Але протягом усього року буде йти виплата 30 млрд. дол. короткочасного приватного боргу. Це говорить про те, що тиск на гривню збережеться, що призведе до її поступового зниження протягом року. «Курс буде змінюватися хвилями і досягне 10 гривень за долар», — вважає Олександр Жолудь.

Долар упав: 5 грн. за дол.

Єдиний сценарій, який припускає зміцнення гривні, — це різке ослаблення американського долара щодо основних світових валют. І хоча експерти вважають такий варіант найменш імовірним, виключати його не можна. «Долар може сильно послабити свої позиції. У США зберігається величезний дефіцит бюджету і торговельного балансу, нікуди не ділися проблеми в економіці», — пояснює скарбник Дочірнього банку Сбербанка в Україні Дмитро Золотько.

І хоча з історії відомо, що в кризові періоди долар зміцнює свої позиції, оскільки інвестори розцінюють номіновані в ньому активи як найменш ризикові, нинішня глобальна криза має безпрецедентний характер. А тому може відбутися все що завгодно. «Є другий потужний фактор — євро. Цієї валюти попросту не було в попередні кризи», — нагадує скарбник.

Таким чином, якщо долар знеціниться, скажімо, удвічі, гривня також зміцниться щодо нього до 5 грн. за долар. «Але кому від цього буде легше, якщо за євро доведеться сплачувати 50 грн.?» — ставить риторичне запитання Дмитро Золотько.

news.finance.ua

old_editor, 27.02.2009 17:49



Фоторепортажі

Вибір редакції

Найпопулярніші новини