Тарас Прохасько – прозаїк, один з найпопулярніших сучасних авторів належить до так званого «Станіславського феномену».Народився 16 травня 1968 року в Івано-Франківську.
1991 рік – дебют в літературі
1992 рік – закінчив біологічний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка (нині – Львівський національний університет ім. Івана Франка).
1998 рік – опублікована книга «Інші дні Анни»
2001 рік – вихід книги «FM Галичина»,
2002 рік – опублікований роман «Непрості»,
2005 рік – вихід книги «З цього можна було б зробити кілька оповідань».
2006 рік – вихід книги «Порт Франківськ».
У 2007 році став лауреатом літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженевського.
Спочатку працював в Івано-Франківському інституті карпатського лісівництва, а згодом — у рідному місті учителював, був барменом, сторожем, ведучим на радіо РМ «Вежа». Співпрацював також із львівськими газетами «Експрес» та «Поступ». У 1992-1994 рр. був мандрівним співредактором журналу «Четвер». Лауреат видавництва «Смолоскип» (1997). Член Асоціації українських письменників.
Мешкає в Івано-Франківську.
На даний час працює журналістом в тижневику "Галицький кореспондент".
«Часом видається, що Тарас Прохасько — наскрізь рослинний чоловік. Не дивно, що він постійно намагається зафіксувати мінливість незмінності й відтворити внутрішню спорідненість людської душі з рослинним світом. У багатьох творах Тараса присутній біографізм, але це не спрощує його прозу, а навпаки – робить її дуже відвертою й наближає до інтимної сповіді», – так характеризує Прохаська літературознавець і письменник Василь Габор.
За версією Іздрика та Андруховича Тарас Прохасько – мандрівний біософ, бо не тільки філософ за світосприйняттям, а й біолог за освітою.Не дивно, що він постійно намагається зафіксувати мінливість незмінності й відтворити втурнішню спорідненість людської душі з рослинним світом. У багатьох творах Тараса присутній біографізм, але це не спрощує його прозу, а навпаки — робить її дуже відвертою й наближає до інтимної сповіді.
Молодий автор належить до тих небагатьох письменників, філософів буття, які намагаються йти шляхом Сковороди, живуть і пишуть відповідно до власних філософських принципів, прислухаючись до внутрішнього голосу. Тарас по-своєму трактує і саму філософію: «ФІЛОСОФІЯ. Завжди при тобі, як частина тіла. Коли більше нема нічого, вона є Всім»
Твори Тараса Прохаська перекладені польською та англійською мовами й опубліковані як окремими виданнями, так і в престижних антологіях. Його проза відзначається медитативністю, рефлексуванням над щонайнепомітнішими проявами буття, меланхолійним зачудуванням і тією простотою, за якою прозирає витончене естетизування «рослинної філософії», що зраджує біологічний фах автора.
