Гроші пахнуть криміналом

Тіньові схеми в економіці, корупція державних чиновників, афери з будівництвом елітного житла, шахрайства зі споживчими кредитами – новітні фінансові махінатори вигадують дедалі більше способів незаконного збагачення. Вони обкрадають державу і виманюють гроші у громадян, їх сотнями затримує спеціальний міліцейський підрозділ, але тільки одиниці відбувають реальне покарання в місцях позбавлення волі. Як ведеться боротьба з економічними злочинами, репортер «ГК» поцікавився у начальника УДСБЕЗ УМВСУ в Івано-Франківській області Андрія Мельничука.



…Ще якихось двадцять років тому комірники оптових баз, завідувачі складами, продавці, а також спекулянти та валютники понад усе боялися працівників міліцейської служби, яку всі знали як ОБХСС. А для розкрадачів державної (соціалістичної, як тоді казали) власності виявлення «обехаесесниками» скоєного ними злочину взагалі було буквально смертельним. За радянським кримінальним кодексом розкрадання державного майна в особливо великих розмірах передбачало найвищу міру покарання – розстріл.

Демократична незалежна Україна своїх розкрадачів не розстрілює. Хоча злодіїв, шахраїв та махінаторів у наш час менше не стало, а, радше, навпаки. Створеній 15 років тому Державній службі боротьби з економічними злочинами (ДСБЕЗ) МВС України роботи ще й додалося. Тепер працівники ДСБЕЗ виявляють кримінальну корупцію і хабарництво, припиняють зловживання з бюджетними коштами, намагаються не допустити розкрадання ПДВ, слідкують за незаконним обігом спирту і алкоголю, протидіють фінансовим шахрайствам, відмиванню грошей та злочинам у сфері земельних відносин.

На роботу у міліцейський підрозділ, який займається розкриттям економічних злочинів, Андрій Мельничук прийшов у складний для українського суспільства період. «На початку 90-х настав час нових суспільних відносин, змінювалася форма власності, великі державні підприємства перетворювалися на акціонерні товариства, разом з тим з’являлися нові економічні злочини, – пригадував Андрій Антонович. – Нам доводилося на ходу перебудовуватися, вивчати нові методи роботи. Мабуть, найбільше у той час процвітала спекуляція, незаконні валютні операції та торгівельна діяльність без патентів та дозволів, яка була практично повсюдною».

На відділ боротьби з економічними злочинами тоді також було покладено захист державних підприємств. Правоохоронці викривали розкрадання на спиртоб’єднанні, маслосирбазі, а за прохідною шкірфірми, за спогадами оперативників, мало не щодня ловили «несунів».

Тепер одним із найбільших пріоритетів для борців з економічними злочинами стало попередження та викриття розкрадань бюджетних коштів. Зокрема, ДСБЕЗ здійснює оперативний супровід усіх урядових цільових програм у різних галузях економіки.

«Найчастіше розкрадачі бюджетних коштів використовують одну й ту саму схему, – розповідав Андрій Мельничук. – Підприємства-підрядники складають фіктивні акти про виконану роботу на замовлення місцевих органів виконавчої влади, а насправді роботи або не виконуються зовсім, або в неповному обсязі. Недавно у Рожнятові оперативники виявили факт фіктивного виділення 200 тисяч гривень на ремонт шкільної котельні. Ремонтні роботи відбулися тільки на папері. Гроші замовник з підрядником, очевидно, поділили».

А один підприємливий чоловік з Косівського району, як свідчать матеріали кримінальної справи, злочинно скористався урядовою програмою підтримки фермерів. Оформивши свого батька суб’єктом підприємницької діяльності, він відкрив на його ім’я фірму, призначив себе директором і отримав пільговий кредит для придбання першого комбайна. Купівля сільськогосподарської техніки відбулася тільки у бухгалтерській звітності. Сам же комбайн залишився стояти десь у Черкаській області. В такий спосіб хитромудрий косівчанин збагатився на 150 тисяч гривень, частину яких, мабуть, йому довелося повернути як «відкат» продавцеві комбайна. Та всі обставини цього випадку з’ясує суд.

До речі, це не останній злочин, в якому підозрюють цього бізнесмена з Косівщини. Судячи з пред’явленого йому звинувачення, підприємство, яке він заснував, насправді нічого не виробляло, не вирощувало і не продавало, а виконувало функцію так званого конвертаційного центру для відмивання (легалізації) грошей. Через рахунки фірми пройшло близько 700 тисяч гривень.

…Чимало кримінальних справ, порушених за матеріалами УДСБЕЗ, пов’язані із махінаціями у земельній сфері. Скажімо, наразі слідчі з’ясовують, які мотиви мали представники місцевої влади, передавши старенькій пенсіонерці гектар залісненої землі, яка пройшла в документах як рілля, в заповідному районі біля Дністра на Тлумаччині. А в Рогатинському районі оперативники УДСБЕЗ затримали на хабарі сільського голову. Війт, кажуть, вимагав і отримав 120 тисяч гривень у підприємця за дозвіл на оренду землі.

«З крадіями лісу ми так само продовжуємо воювати, – повідомив Андрій Мельничук. – Зараз на лісових дорогах стоїть 10 стаціонарних постів, проводяться рейди спільно з управлінням лісового господарства і прокуратурою. Є виявлені факти, коли підприємці рубають ліс для пилорам цілими «футбольними полями» і часом роблять це не без відома лісників».

Не оминають увагою оперативники УДСБЕЗ і злочинні дії фінансових шахраїв, які виманюють гроші у простих громадян. Часто такі злочини бувають пов’язані із фіктивними споживчими кредитами. Аферисти під різним приводом отримують від своїх жертв їхні паспорти та ідентифікаційні коди. У змові з банківськими працівниками вони оформляють кредити на чужі документи, а гроші привласнюють.

Злочинці застосовують і складніші схеми. Одну з таких нещодавно було викрито в Коломиї. Працівники регіонального представництва торгово-фінансової фірми займалися оформленням кредитів на придбання будівельних матеріалів. Позичальники здавали їм копії паспортних даних та ідентифікаційних кодів, підписували договір. Проте багатьом з них так і не вдалося отримати обіцяного. Натомість невдовзі вони довідувалися, що фірма продала їм будматеріали, а їм настав час погасити кредит. Як встановили оперативники УДСБЕЗ, продавцями будівельних матеріалів фігурували двоє приватних підприємців. Вони регулярно представляли фірмі-кредитору фіктивні рахунки-фактури, засвідчуючи, що позичальники начебто брали в них будматеріали. Кошти, які надходили на розрахункові рахунки підприємців, згодом переводили в готівку і ділили між собою учасники оборудки.

А на початку цього року УДСБЕЗ відвернув появу франківського варіанту сумнозвісного «Еліта-центру». Якийсь підприємливий мешканець одного з районів області повідомив через ЗМІ про дольову участь у будівництві, яке вестиме його приватна фірма в Івано-Франківську. Не маючи ні виділеної земельної ділянки, ні будь-яких дозвільних документів на будівництво, підприємець успішно зібрав з майбутніх жильців гроші, уклавши з ними фіктивні угоди, поки не назбиралася кругленька сума. «Він вже збирався з тими грішми покинути межі області, коли ми його затримали», – повідомив Андрій Мельничук.

Богдан СКАВРОН

"Галицький кореспондент", № 25, 03.07.2008
old_editor, 04.07.2008 14:45



Фоторепортажі

Вибір редакції

Найпопулярніші новини