Наступного року санаторій «Черче» біля Рогатина відзначатиме 80-річчя. До ювілею планують відбудувати віллу «Богданівка», подаровану громадою письменнику Богдану Лепкому в 1930-х роках і зруйновану за одну ніч «з ідеологічних міркувань» у 80-х. Це було б і актом історичної справедливості, і додатковою принадою для туристів.
«Сотому радити буду, щоби до Черча їхав. Та тут благодать Господня. Чисті чари», – писав письменник Богдан Лепкий про зареєстровану у 1929 році спілку «Мінеральний живець «Черче». Її фундаторами – при тодішній польській владі у Галичині – стали українські економічні установи і банки Львова, Стрия, Рогатина, Українське лікарське товариство, греко-католицька єпархія, приватні особи – лікарі, адвокати, священики.
Такий собі галицький Баден-Баден. До Німеччини панство їздило на води, на Рогатинщині ж збиралася здебільшого українська інтелігенція «на грязях». Жили в пансіонатах «Роксоляна», «Надія», «Туринівка», «Амата», ходили до джерел «Льоня», «Дев'ятка», дивилися виступи львівських артистів у «Палатці», говорили, сперечалися, мріяли про майбутнє України.
Віллу – знести, ім’я – забутиДесять років директором санаторію був Левко Лепкий, журналіст і видавець, поет і композитор, який згодом в еміграції написав відому пісню «Чуєш, брате мій». І всі ті роки літній відпочинок у Черчі проводив його брат, відомий в Західній Україні письменник Богдан Лепкий. В колишньому Радянському Союзі їх обох зарахували, якщо не до заборонених, то замовчуваних діячів культури, зазначає голова клубу української інтелігенції ім. Богдана Лепкого Уляна Скальська.
«Та тому, що Левко Лепкий був сотник, створив кінноту січового стрілецтва, він створив ескізи ну не всього обмундирування, а тих відзнак, і шапка-мазепинка – то його. А Богдан Лепкий створив найперше трилогію «Мазепа», яка розбудила мазепинський дух», – розповіла вона.
У 1932 році громадськість Тернопільщини з нагоди 60-ліття Богдана Лепкого як ювілейний дар придбала для нього будинок у Черчі – віллу «Богданівка». Зводили його толокою. Згодом там знаходився ФАП. Головний лікар санаторію Михайло Падучак показує місце, де стояв будинок. «Це стела тільки, що тут була «Богданівка» Її знесли за одну ніч. З політичних мотивів», – каже він.
«Тому що запахло волею, запахло таким відродженням, весною. Щоби слід затерти, щоб не було нічого», – додає Уляна Скальська.
Можливий маршрут ностальгічного туризмуЧерченські торф'яні грязі і сірководневі ванни унікальні. За властивостями, кажуть, не гірші за розрекламовані з Мертвого моря. Були часи, коли санаторій (початкова назва «живець» видається цікавішою) за рік приймав до 2500 хворих із артритами, радикулітами, жіночими і шкірними проблемами.
Лише останні 5 років відновлюється його робота. Після реконструкцій, ремонтів, модернізацій виходять на цілорічний прийом пацієнтів.
До 80-річчя санаторію планують відбудувати і віллу «Богданівка». Ще три роки тому була складена проектно-кошторисна документація. Та самотужки таке будівництво не потягнуть. Сподіваються на підтримку обласної влади.
У «Богданівці» розмістили б музей братів Лепких та історії санаторію «Черче». Наразі є кімната-музей письменника, де відпочиваючі, особливо зі Сходу, відкривають для себе ім'я автора трилогії «Мазепа».
«Нехай це буде філія історико-краєзнавчого музею Івано-Франківська. Обслуговувати його ми будемо, звичайно. Як би не було, це визначна людина», – каже Михайло Падучак.
Це було б відновленням історичної справедливості. Плюс додаткова можливість привабити гостей, особливо любителів ностальгічного туризму. Через село Черче проходить траса Львів – Івано-Франківськ – чому б не включити в туристичний маршрут і мінеральний живець «Черче» з віллою «Богданівка»?
(Івано-Франківщина – Прага – Київ)Галина ДобошДжерело: Радіо "Свобода"