Весільні традиції

Невеликий огляд весільних традицій показує, що договірні шлюби завжди були поширеним явищем.

Договірні (а не насильницькі) шлюби укладалися відповідно до традицій і волі батьків. Метою шлюбу вважалося не створення нової сім´ї, а цілісність і наступність сімейних зв´язків.


Китайське весілля

У великих містах весільні традиції якоюсь мірою перейнято із заходу. На весілля витрачаються великі гроші - це питання престижу. В минулому шлюби влаштовувалися членами сім´ї. Сватання проходило за допомогою посередниці, якій дарували подарунки і через яку передавали подарунки для нареченої. Якщо обидві сторони були згодні, то батьки складали гороскоп, щоб переконатися, що майбутнє подружжя підходить одне одному. Майбутнє подружжя не мало права зустрічатися одне з одним аж до дня весілля. Сьогодні в селах весілля завжди проходять відповідно до традицій, із такою лише різницею, що молоді знайомі одне з одним.

Дуже велике значення надавалося заручинам, оскільки вони означали зобов´язання, яке не підлягає перегляду. Цього дня обмінювалися подарунками. Для визначення найбільш слушної дати весілля радилися із зірками. Парубок приїжджав за своєю майбутньою дружиною та відвозив її до себе додому. У минулому й наречений, і наречена одягалися на весілля в червоне - колір радості та благополуччя. По приїзді (молоді й далі жити разом із батьками) усі ставали на коліна перед вівтарем, щоб попросити благословення у Неба, Землі й предків. Наречена виражала повагу батькам, а потім влаштовувався великий бенкет. Наприкінці подружжя відводили в їхню кімнату, де влаштовували «лайку», щоб підштовхнути молодих одне до одного, які ще до цього не торкалися одне одного.

Єврейське весілля

Напередодні весілля наречена проходила очищення й обмивання в микві (жіночій лазні). В деяких общинах майбутнє подружжя проходило очищення, голодуючи до кінця церемонії, щоб перед початком нового життя здобути прощення за свої гріхи. Перед церемонією наречений зустрічав гостей, а потім відправлявся за нареченою. Він одягав на неї вуаль - символ цнотливості та доброчесності її душі.

Сама церемонія проходить під хупою (балдахін), що втілює сімейне багаття, яке парі належить створити й розділяти одне з одним. Молоді п´ють вино з куба, який символізує радість, пов´язану з молитвою. Обмінявшись обручками, зачитується кетуба (акт про шлюб) у своїй оригінальній версії арамейською. Її підписує два свідки, після чого вона залишається у дружини. Рабин дає сім благословень, і пара знову п´є вино з кубка, після чого кубок розбивають на згадку про руйнування Єрусалимського Храму. На цьому церемонія закінчується.

Після чого починаються гуляння з пригощаннями та танцями... Протягом семи днів молоді приймають гостей. Поївши, кожного разу моляться. Кожен із подружжя має бути євреєм.

Мусульманське весілля

Чоловік має обов´язково бути мусульманином. Шлюб - це договір між чоловіком і жінкою. Майбутнє подружжя має виразити свою згоду, але наречену представляє її батько. Чоловік вносить викуп за свою наречену, яка переходить у його власність. Сім´я жінки також повинна внести свою частку, щоб допомогти парі облаштуватися.

Святкування тривають кілька днів. Жінку готують (їй роблять епіляцію, покривають кремом і парфумами), надягають прикраси і деяким на тілі малюють хною візерунки. Ці малюнки відіграють роль амулетів, символізують її плодовитість, а також мають еротичний підтекст. Під час святкування наречена міняє одяг сім разів, кожен наряд має бути розкішним. Наречений також готується до весілля, але в набагато простіший спосіб.

Під час першої половини свята чоловіки й жінки перебувають у різних приміщеннях. Коли подають страви, гостям грають музики. Пізніше наречений іде за нареченою, і імам перед свідками поєднує молодих у шлюбі. Під час весілля про наречену піклуються дві родички, що недавно вийшли заміж. У деяких регіонах після першої шлюбної ночі вивішується простирадло з плямою крові як знак утрати невинності нареченою.

Індійське весілля

В Індії традиції розрізняються внаслідок великої кількості релігій, які співіснують пліч-о-пліч. Проте для всіх весілля є найважливішим моментом у житті. Воно складається з ритуалів, які відрізняються залежно від регіону, проте є і деякі загальні моменти. Весілля зв´язує не лише чоловіка й жінку, але і дві сім´ї. Часто зустрічаються договірні шлюби, і подружжя має належати до одного соціального класу. Сім´ї зустрічаються, щоб домовиться про викуп - одна з умов весілля, радяться із зірками, щоб з´ясувати, чи підходять молоді одне одному й домовляються про дату весілля.

Брат нареченої вирушає за нареченим і за гостями, щоб привезти всіх у будинок нареченої або на місце проведення весілля з весільним кортежем. Під час релігійної церемонії, молоді отримують благословення від батьків та богів. Вона триває досить довго, оскільки існує безліч ритуалів, покликаних забезпечити плодовитість і благополуччя майбутньої сім´ї.

Сім´я нареченої готує частування й прийом гостей. Вона також дає придане в сім´ю нареченого. По закінченню свята й отримання благословення, чоловік відвозить дружину до себе додому.

Християнське весілля

У християнстві шлюб вважається нерозривним. У його основі лежать вірність і плодовитість. Подружжя має бути згодне взяти шлюб, так само як і їхні батьки, які їм протегуватимуть і даватимуть поради. На зорі християнства багато шлюбів укладалося таємно або ж пари жили разом, як це було поширено у римлян.

Щоб усунути таке явище, було прийняте правило, що шлюб треба брати публічно. Звідси бере свої витоки весільний кортеж. У минулому жінки виходили заміж у чорному, сірому або коричневому. І лише у 20-х роках XX ст. остаточно укорінялася мода на білу весільну сукню.

Заручини не пов´язують пару остаточно. Вислів «без приданого немає шлюбу» походить від того, що для того, щоб вийти заміж, жінка повинна була мати придане. Це унеможливлювало шлюби між бідними й багатими. Під час релігійної церемонії молоді отримують благословення й обмінюються обручками, даючи обітницю жити згідно з християнськими принципами. Обручку носять на безіменному лівому пальці (у католицьких країнах - прим. пер.). Цей звичай пов´язаний із тим, що там проходить вена, яка безпосередньо з´єднується із серцем.

Африканське весілля

Весільні традиції в африканських країнах різняться залежно від регіону й дуже різноманітні. Під час одруження, жінка пов´язує своє життя із сім´єю чоловіка, оскільки їй доведеться жити в домі чоловіка. Якщо виникає проблема всередині пари, то вся загальна сім´я намагається її вирішити. Подружжя повинне покорятися сімейній раді й не є повними господарями своїх учинків.

Шлюб беруть за кілька етапів, даючи змогу майбутньому подружжю краще пізнати одне одного до укладення остаточного союзу. На першому етапі сім´ї домовляються про викуп, який, проте, не завжди є обов´язковим. Викуп, який виплачується батькам нареченої, називається «нсуа».

До того як шлюб буде укладений, проходить тривалий проміжок часу. Головною метою шлюбу є зачаття, якщо у подружжя немає дітей, то шлюб може бути анульований. У деяких народностей сексуальні стосунки до шлюбу дозволені й навіть підтримуються, але це не дуже поширено. В день церемонії (йеле) наречену представляють сім´ї та друзям. Вона підносить пригощання своєму свекру, щоб виразити свою приналежність новій сім´ї.

У Західній Африці існують касти. Хоча там кастові відмінності менш жорсткі, порівняно з індійськими, шлюби між представниками різних каст заборонені. Головним чином, це стосується сіл.



За матеріалами "АРАТТА"
old_editor, 17.03.2008 22:11



Фоторепортажі

Вибір редакції

Найпопулярніші новини