Приблизно о
п’ятій годині ранку, саме тоді, коли сонце вже впевнено почало підніматись над
обрієм і зігрівати собою весняне Азовське море, спостерігачі Збройних Сил
України, що знаходяться на передовій лінії оборони неподалік селища Широкіне
зафіксували перші вибухи 120 та 82 міліметрових мін, що випустили в бік наших
позицій вороги зі сторони населеного пункту Саханка. Ця вогнева підготовка мала
на меті прикрити собою висування передової штурмової групи. Забігаючи наперед
скажу, що наші бійці були готові до подібного розвитку подій. З початком
обстрілу вони зайняли свої вогневі позиції. Запросили і оперативно отримали
«добро» від вищого штабу на знищення ворога. Підпустивши до себе штурмовий
загін на відстань автоматного пострілу, наші бійці відкрили вогонь на ураження.
Одночасно інші українські воїни, злагодженим вогнем, почали розсіювати і
головний ударний загін ворога, який почав зосереджуватись на передовій
окупаційній лінії противника. Однак, як тільки-но було зафіксовано поранення та
знищення кількох членів передового ворожого загону, ворог припинав свій наступ
і наніс по нашим позиціям удар з застосуванням важкої артилерії калібром 152
міліметра і навіть ракетних систем залпового вогню БМ 21 «Град».
- Така масована і
миттєва відповідь свідчить про кілька факторів, - зазначив учасник бою
військовослужбовець Збройних Сил України Руслан. – Перше, це те, що ворог
дійсно підготовлював широкомасштабний наступ з метою вибити нас з займаних
позицій. Це дало б йому перевагу в контролі над населеним пунктом Широкіне. Друге
це те, що в передовій групі йшли не прості ворожі солдати. Адже для їх
евакуації бандити задіяли всі наявні в них вогневі засоби ураження. Не
посоромились навіть застосувати ракети.
В результаті бою
наші військовослужбовці не отримали жодних втрат чи поранень. А за даними
розвідки, втрати ворога складають до десятка убитих та поранених
терористів.
За словами наших бійців тактика та якість оборони противника за останній час
змінилась. Службу на передових лініях ворога тепер переважно несуть п’яниці та
інший різний людський непотріб. Кожної ночі до передових спостережних постів
нашої оборони лунають п’яні пісні адептів «руського міра». Часто чути їх
перестрілки та лайки між собою. Однак все міняється тоді, коли ворог проводить
різноманітні військові операції. Відразу відчутно, що до передових підходять
кадрові російські військові, які більш злагоджені в своїх діях та більш
грамотно володіють зброєю. Однак і вони зіткнувшись з майстерністю та
професіоналізмом наших бійців, зазнають нищівних поразок та відкатуються в тил.
- На даний час,
ми повністю контролюємо тилові пересування нашого противника, - продовжив
Руслан. – Цікаво те, що російські війська почали маскуватись під цивільне
населення. Тобто ми помітили, що в близькому тилу ворога майже немає військового
транспорту. Їздять лише легковики та цивільні автобуси. Іншими словами з
повітряної розвідки здавалось би, що там немає військової техніки та сили.
Однак ми зафіксували, що зі всіх цих машин виходять лише чоловіки і всі вони
вдягнуті в однострої. От таке маскування.
Прикриватись
мирним населенням та гуманітарними конвоями це не нова тактика окупації і
агресії російськими терористичними військами. Все це ми бачили і під час
окупації Криму, і під час агресії на сході нашої держави. Також всі ці факти
ретельно фіксуються та документуються, щоб потім перетворитись на свідчення
злочинів Російської Федерації проти українського народу.
