Журналіст Михайло
Андрійович для «Малакави»:
«Прийнятий сеймом
Польщі ухвалив закон про заборону пропаганди так званої "бандерівської
ідеології" є реакцією на виклик часу. В той же час, він несе в собі
неабияку провокаційну складову. В цілому, було б непогано, якби свою думку
висловила Венеціанська комісія – щодо відповідності європейським стандартам та
цінностям.
Нині перед
Польщею постають серйозні проблеми економічного та демографічного характеру.
Частина поляків, не вбачаючи перспективи, в пошуках кращих заробітків емігрує
до інших країн Євросоюзу та США. Натомість, на заміщення їх, надходить робоча
сила із України – по різних оцінках, це від 1-го до 2,5 мільйонів заробітчан,
більшість яких є уродженцями Західної України. Нерідко створюються «мішані»
сім’ї – моноліт польської нації починає набувати розпливчастих обрисів.
Потрібно віддати
належне полякам - споконвіків їм був притаманний високий рівень національного
патріотизму. Та після подій Революції Гідності та війни на Сході, коефіцієнт
критерію «націоналістичної ідеології» серед населення України значно зріс. Нині
шанувальниками того ж таки Бандери нерідко виступають громадяни, котрі до 2013
року обособлювали себе росіянами.
Влада Польщі
усвідомлює те, що відмовитися від дешевшої робочої сили з України не вдасться.
В той же час побоюється поширення вірусу «української ідейності» серед
заробітчан. Тому й наважилася на прийняття закону стосується визначення
злочинів українських націоналістів та українських організацій, що співпрацювали
з Третім рейхом, а також можливості запуску, відповідно до ст. 55 закону про
Інститут національної пам’яті, кримінальних проваджень проти осіб, які
заперечують ці злочини».
