Потоп

Вулиця, подвір’я, город і царинка — все під водою. Хата і стайня — острівки. Ріка розлилася не менше, як на кілометр, і тече, закручуючи „баранці” довкола стовпів, парканів, хвірток, смородини, яблунь. „Ніколи не була на морі, — знаходить сили жартувати бабця Марися. — Та, певно, оце на старість його увиділа...”



Корову старенька врятувала — відвела до сестри на гору. Кури і кролі — потопилися. Пес плавав, чекаючи кілька годин, доки його відв’яжуть, — вода піднялася майже на два метри, цілком затопила буду і віднесла тварину на напнутому ланці вбік. Тепер Сірий живе в хаті і навіть на поріг не виходить. „Та нам ще нічого, — кажуть бабині племінники Володимир й Іван, які носять стареньку до хати через воду. — А от у селах вище, там — біда...”

Надзвичайний стан

Немає жодного району на Франківщині, яким би не йшла велика вода. В області за три дні впали дощі, які бувають упродовж двох місяців. У високогір’ї лило до понеділка. І коли у вівторок в обласному центрі оголосили про те, що повінь „пройдено”, села Верховинського, Косівського, Снятинського, Городенківського, Галицького і Тлумацького районів усе ще були у воді. По мірі того, як вона спадала, зростала кількість жертв — рятувальники знаходили потопельників. Дев’ятнадцять життів забрала стихія, шестеро загиблих — діти.

На час виходу номера частково підтопленими залишалися ще дві сотні сіл. А потерпіли від повені 417 населених пунктів. Вода пошкодила більше 25 тис. житлових будинків. Залила майже 30 тис. га полів і городів. Ріки розмили 452 км берегів, прорвали 32 км укріплень та 21 км дамб. Пошкоджено 416 пішохідних і 347 автомобільних мостів, 664 км автодоріг. Без світла залишалися більше півсотні сіл і містечок.

Всі ці дні у районах цілодобово працюють 1,5 тис. рятувальників. Франківцям, як повідомили в головному управлінні МНС, допомагають колеги з Тернопільської, Волинської, Хмельницької, Рівненської областей. Вони підвозять хліб і питну воду у села, з якими все ще немає сполучення, розчищають зсуви, відкачують воду з жител. У вівторок на Прикарпаття прибули військовослужбовці понтонно-мостового та інженерного підрозділів 703-го інженерного полку Львівського військового округу. У складі колони інженерної техніки вони привезли два комплекти мостів. Їх мають розкласти на косівському та верховинському напрямах. Військові інженери, як повідомив керівник прес-центру Західного оперативного командування Олександр Поронюк, залишаться в області щонайменше на місяць і допомагатимуть відновлювати мости, переправи, шляхи.

Компенсація жертвам

Ще ніколи за час стихійного лиха нашу область не відвідувало так багато перших осіб держави — і міністр з надзвичайних ситуацій, і Президент, і прем’єрка (двічі). Наслідки: 28 липня Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення про проведення надзвичайної позачергової сесії Верховної Ради України. Сесія відбудеться у четвер, 31 липня. Уряд вніс на розгляд ВР проект бюджету з поправками на повінь. Як повідомила Юлія Тимошенко, пропонується збільшити резервний фонд бюджету і обсяг коштів на проведення дорожніх робіт.

Віктор Ющенко підписав указ, що оголосив зонами надзвичайної екологічної ситуації на строк 90 днів усі райони Прикарпаття та міста Болехів, Івано-Франківськ, Калуш, Коломию і Яремче. Це, зокрема, означає, що потерпілі з цих територій у першу чергу отримають матеріальну допомогу. А дітей безкоштовно оздоровлять в Криму.

Наразі на ліквідацію наслідків стихії уряд виділив на кожну потерпілу область по 15 млн. грн. (обсяг збитків на Франківщині — 1,5 млрд. грн.). Родини загиблих одержать по 100 тис. грн. На компенсацію потерпілим передбачили 145 млн. грн. Зокрема, власникам зруйнованих стихією житлових будинків виплатять по 5 тис. грн., родинам, відселеним із житлових будинків, які потребують капітального ремонту, - по 2,5 тис. грн., родинам, будинки яких частково пошкоджені, – по тисячі грн. Окреме рішення уряду, повідомила пані Тимошенко, стосуватиметься компенсації аграріям. Прем'єр-міністр уточнила, що держава зобов'язується компенсувати людям матеріальні збитки в повному обсязі.

Наслідки повені

Вода продовжує спадати — за останню добу Дністер змілів на 1,8 м, Прут і Черемош увійшли в свої береги. Проте рятувальні роботи продовжуються, повідомив заступник начальника управління з питань надзвичайних ситуацій ОДА Микола Паламарчук. Тепер вони передовсім полягають у тому, щоби викачати дощову воду з льохів, криниць, колодязів, клозетів. Зібрати тіла загиблих тварин і птиці. Почистити гноївки. Це важливо, оскільки спека сприяє процесам гниття. „Не допустити спалаху епідемії дизентерії, черевного тифу, гепатиту А та інших кишкових хвороб”, — окреслює завдання своєї служби заступник головного санітарного лікаря області Марія Бойко.

Епідеміологи, власне, й проводять знезараження місць, забруднених фекаліями, що були розчинені у дощівці. Медики вважають, що про подолання наслідків стихії можна буде говорити не раніше, як через півроку. Відтак не рекомендують найближчим часом здійснювати туристичні вилазки в Карпати й на Дністер.



Наталія КУШНІРЕНКО

Джерело:Галицький Кореспондент
old_editor, 01.08.2008 05:02



Фоторепортажі

Вибір редакції

Найпопулярніші новини