Ті,
хто кликали на свою землю "руський мір", починають розуміти, яка біда
прийшла разом з ним.
«У
моє місто знову прийшла біда. Вірніше, вона і не йшла. З першого березня 2014
року, з першого триколора, з перших колорадок", - пише у своєму блозі жителька
т.зв. «ЛНР» Олена Степова, й продовжує:
"Червонопартизанськ
- місто-супутник Свердловська. Першим побачило гради і БТРи, що заїжджають з
боку Росії. Перший прийняло на себе осколки і снаряди.
«Ополчення»
першої козацької сотні імені Стаса Синельникова «РИМ» влаштувало в ньому і
контрабандну базу, і танковий полігон. Отруїло ставки, скинувши в них залишки загинувших
російських віськоовслужбовців та бойовиків т.зв. «ЛНР».
Мені
боляче. Мені досі болить Донбасом. Сказати, - сумую - не сказати нічого. Мені
страшно від того, у що перетворився моє місто.
Те,
що світу більше немає, люди часто не усвідомлюють. Як і те, що «визволителі»,
яких вони обожнювали, всього лише п'яні відморозки, які прийшли грабувати і
вбивати.
Ну,
добре, добре, - в сотий раз кричу землякам, ви хотіли створити своє, незалежна
держава або приєднатися до чужої країни. Добре! Але чому «свобода», яку ви
отримали, геть відібрала мозок, мораль, пробила дно і видає такий запах тліну,
що хочеться відмитися, навіть читаючи новини?
З
перших днів «свободи» в місті не дотримуються правил дорожнього руху. 80%
водіїв їздить за кермом п'яними або навіть з пляшкою пива. Всі «вирішують» з
ДАІ прямо на місці, випиваючи пиво з горла. Таксисти продають зброю і
наркотики, їздять п'яні або «обкурені». Це стосується і водіїв автобусів. В Україні
(ах, вона погана) цього було робити не можна. Невже ця війна за «все можна»? На
ринку реалізатори п'ють прямо перед покупцями. У салонах краси пилюка і
павутина.
Хамство
в магазинах. Продаж прострочених або несвіжих продуктів. В аптеках ліки, термін
придатності яких продовжений (!) Наказом «Міністерства охорони здоров'я ЛНР». Посварилися
сусіди або родичі? Питання, хто праві, з'ясовується киданням гранати у двір.
Заздрість породила доноси. Вбивають сусіди сусідів, дізнаючись, що ті отримали
заборгованість по пенсії в Україні. Пишуть доноси, щоб помститися або
заволодіти майном. Підвали. Тортури. Незаконні заволодіння автотранспортом.
Повальна наркоманія. Учні б'ють вчителів. Зґвалтування. І не тільки дівчаток,
дівчат, жінок і бабусь. Гвалтують чоловіків. Чоловіки. І все це виправдовується
обивателем. Невже це ваша свобода? Те, за що ви воювали і продовжуєте воювати?
Скільки
їх, невинних жертв війни? У моєму місті, якщо вважати Свердловськ і
Червонопартизанськ, - рахунок йде на тисячі. Більше 3 000 зниклих без вісті і
загиблих мирних громадян. А скільки покалічених в ДТП? Померлих від побоїв і
поранень, отриманих не в бою, ні, а від відморозків, залізли грабувати будинок.
Скільки? У місті немає "фашистів", "укропів",
"правосеків" і всіх віртуально придуманих військ НАТО. Свої вбивають
своїх. Визволителі звільнених».
