Українці найбільше засмучуються через рівень своїх доходів — соціологічне дослідження

В жовтні минулого року Соціологічна група «Рейтинг» презентувала власний проект «РЕЙТИНГ РАДОСТІ», який показав, що незважаючи на кризу, епідемію грипу, вибори і  багато інших обставин, які в той час вирували у нас в країні,  українці знаходили місце радості і щастю у своєму житті.

Цього року ми презентуємо інший проект – «РЕЙТИНГ АНТИРАДОСТІ або що засмучує українців?», метою якого є вивчити іншу сторону відчуттів українців, спробувати дати відповіді на більш складні питання з нашого життя.

Отже, найбільше засмучують українців рівень їх доходів (40% відповідей), стан їх здоров’я (31%), стан здоров’я їхніх близьких (25%) та невпевненість у майбутньому (21%).

Крім того українців засмучує відсутність роботи, яка б приносила задоволення (15%) – у 1,5 рази більше, ніж відсутність роботи як такої (9%). Також частині опитаних (15%) не приносить радості їх житло, засмучує необлаштоване життя їх дітей (10%). Кожного десятого засмучують  нереалізовані можливості і таланти, а також відчуття безвиході (7%), емоційний стан (5%), самотність (5%), хатня робота (4%), відносини з дітьми (4%), відносини з дружиною/чоловіком, шлюб (4%). Ще 3% засмучуються через сусідів, а також через заздрість оточуючих.

Варто наголосити, що лише 1% опитаних засмучує стан їх духовності і лише 2% - рівень їх знань.

Разом з тим 13% опитаних нічого не засмучує в житті – категорія так званих «круглих оптимістів», серед яких переважна більшість молодь.

Разом з тим чверть молоді у віці 18-29 років невпевнені у своєму майбутньому, стільки ж – стурбовані відсутністю роботи, яка б приносила задоволення. Крім того, молодь засмучує здоров’я рідних та близьких. Лише молодь (і то лише 4%) турбує рівень їхніх знань. 

Людей середнього віку більше турбує рівень їх доходів,  починає більше турбувати як власне здоров’я так і здоров’я близьких. Росте невпевненість у власному майбутньому, починають більше турбувати відносини з дружиною/чоловіком, шлюб. У віці 40-49 років людей починає засмучувати їх сексуальне життя.

Старших починає турбувати необлаштоване життя дітей, відносини з дітьми, стан здоров’я поступово виходить на передній план – 37% опитаних у віці 50-59 років і 67% у віці понад 60 років найбільше засмучує стан їх здоров’я.

Цікаво, що у віці приблизно 50 років відбувається певний переломний етап, коли власне здоров’я починає засмучувати людей куди більше, ніж здоров’я їх рідних та близьких. 

Тут же простежується інша тенденція: чим менший рівень доходів людей, тим більше вони засмучені станом власного здоров’я.

І ще одна тенденція: вага прямо впливає на стан здоров’я людей. Так, чим більшою була вага у респондентів, тим частіше вони відповідали, що саме стан здоров'я засмучує їх найбільше.

Старших людей (50-59 років) з віком значно менше засмучує відсутність роботи, яка б приносила задоволення, менше засмучує стан житла. Проте кожного десятого турбує почуття безвиході.

Людей похилого віку (понад 60 років) все більше засмучує самотність, відносини з дітьми, разом з тим, менше засмучує стан їхнього житла та рівень доходів. «Старість – на радість»: лише 7% опитаних у віці понад 60 років нічого не засмучує в житті.

На кожному з етапів свого життя, крім старості, люди в однаковій мірі засмучуються нереалізованими планами, можливостями і талантами.

Жінки, мають більше приводів засмучуватися, ніж чоловіки.

Так, жінки більше стурбовані рівнем доходів, станом здоров’я (як власним, так і близьких), невпевненістю у власному майбутньому, необлаштованим життям дітей, своїм емоційним станом. Жінок більше засмучує хатня робота, самотність та почуття безвиході.

У свою чергу чоловіків більше, ніж жінок, турбують відсутність роботи, яка б приносила задоволення, нереалізовані можливості і таланти.

На основі відповідей респондентів на запитання «Що засмучує Вас найбільше у власному житті?» була складена своєрідна «матриця антирадості». Відповіді респондентів, які корелювались між собою, дозволили сформувати певні психологічні групи, їх 8:

«Невпевненість у власному майбутньому. Робота, яка  не приносить задоволення. Рівень моїх доходів. Нереалiзованi власні можливості, таланти. Відсутність роботи як такої»

«Стан мого здоров`я. Стан здоров`я моїх близьких»

«Хатня робота. Моє житло»

«Самотність. Моє сексуальне життя. Відчуття безвиході»

«Відносини з дітьми. Відносини з дружиною/чоловіком, шлюб. Необлаштоване життя моїх дітей»

«Відносини з батьками. Мій зовнішній вигляд. Рівень моїх знань»

«Рівень моєї духовності. Моє минуле. Мій емоційний стан»

«Сусіди. Заздрість оточуючих. Ставлення мого оточення до мене»

 

Якби у людей була можливість почати своє життя спочатку, лише 25% опитаних прожили б його точно так само. Найбільше таких на Заході і Сході України, а також серед молоді і респондентів похилого віку.

48% і це більшість – десь прожили б так само, десь би щось змінили. Найбільше таких на Півночі України, а також серед респондентів у віці 50-59 років.

А от майже кожен п’ятий (17%) прожив би нове життя зовсім по іншому. Таких найбільше в Центрі України, а також серед респондентів у віці 40-49 років.

10% не змогли відповісти на це запитання.

Дослідження засвідчило, що чим вищі доходи в людей, тим більше серед них тих, які б прожили своє життя точно так само.

Так, серед респондентів, сукупний дохід яких на сім’ю перевищує 3000 гривень, прожили б життя так само 35%. У свою чергу серед тих респондентів, доходи яких становлять менше 1000 гривень, таких вдвічі менше (18%).

Ці ж самі тенденції спостерігаються і щодо рівня освіти. Так, серед респондентів з вищою освітою прожили б життя так само майже третина (31%). У свою чергу серед респондентів з середньою освітою таких менше чверті (21%).

33% опитаних, які відчувають себе щасливими, прожили б своє життя так само. Більш ніж втричі менше (9%) таких серед респондентів, які відчувають себе нещасливими.

 

 

 

 


Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші

Вибіркова сукупність: 2000 респондентів

Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face)

Помилка репрезентативності дослідження: для значень близьких до 50% похибка становить не більше 3%, для значень близьких до 30% - не більше 2,6%, для значень близьких до 10% - не більше 1,8%

Терміни проведення дослідження: 4 – 11 жовтня 2010 р.

 

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська

Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська

Донбас: Донецька, Луганська

Леся, 02.12.2010 10:03



Фоторепортажі

Вибір редакції

Найпопулярніші новини