Гуцули – народ сильної волі та духу - Роман Стринадюк

День міста Яремче важко уявити без шаленої карпатської музики та корінних мешканців краю. Гуцул Роман Стринадюк, заслужений майстер народної творчості каже, що вони особливий народ, який вижив у часи репресій та панщини, і тепер виживе, бо люд неабиякий, а сильної волі та духу.

«Славні гуцули тим, що в часи панщини в гори тікали лише спосібні люди, в селах залишились тільки стійкі, хоча вже старі та й не можуть дати собі ради, - говорить Роман Стринадюк. – Маючи такі прекрасні гори, хай і нема тут де вугілля добувати чи пшеницю жати, але гуцул брався за те, що є : ростив вівцю та робив з того капці та ліжники, ростив корову, аби робити з того ремінь та постоли».

Який гуцул без зброї, «кожне гуцулєтко любить мати пістолєтко», каже Роман Стринадюк. І в самого за поясом пістолет, на плечі рушниця та порохівниця. Але не прості, а виготовлені зі всією майстерністю та в традиціях художника : кожна річ оздоблена казковими персонажами, увінчана легендами та цікавими історіями з життя карпатського народу. Щоправда, зброя сувенірна, аби не було проблем з законом, жартує майстер.

«Кожна моя праця має якусь свою історію чи легенду. Звичні для гуцула речі несуть у собі історію, звичаї , культуру та побут ще з давніх давен», - каже Роман Стринадюк.

Однак, ціну таких сувенірів художник назвати відмовився, мовляв, з кожним клієнтом індивідуальна розмова. «На виготовлення рушниці йде близько двох років, на пістолет менше – понад три місяці. Дорогі матеріали , багато часу. Часто робота забирає всього мене», - говорить майстер.

Святкування міста Яремче Роман Стринадюк відвідує регулярно та повсякчас залишає з позитивними враженнями. Цьогорічне 222-чя туристичного краю потішило особливо : «багато люду, молоді, музики та веселощі і вже не залишається місця ніякій кризі», - каже художник.