Минулого тижня на Івано-Франківщині перебував із робочою поїздкою президент Національного олімпійського комітету України
Сергій Бубка. Саме тоді губернатор Прикарпаття
Микола Палійчук наобіцяв купу всього, що мало би сприяти розвитку спорту і пропаганді здорового способу життя в області. Окрім ремонту трамплінів, Микола Палійчук
пообіцяв викупити спортивний комплекс
«Олімп» і навіть погасити всі його борги.
«Щоб діти мали можливість займатися у сучасних залах та басейнах», — каже Микола Палійчук.
Проте найбільш цікавим є те, що «Олімп» уже був у комунальній власності і внаслідок реалізації сумнівної фінансово-кредитної схеми за копійки перейшов у приватну власність.
«Малакава» розпочинає розслідування історії прихватизації «Олімпу». Щоб нагадати всю історію незаконної схеми передачі «Олімпу» у приватну власність пропонуємо ознайомитися із депутатським запитом
Олександра Сича.
Депутатський запит Олександра Сича:Хто вкрав у прикарпатської громади спорткомплекс "Олімп"?
6 червня 2008 р. відбулася чергова сесія Івано-Франківської обласної ради, під час якої її депутат і голова Івано-Франківської обласної організації ВО "Свобода" Олександр Сич виголосив депутатський запит. З уваги на його обсяг, запит тільки частково був озвучений у сесійній залі та викликав значний інтерес у колег-депутатів та журналістів і гостей. Отож пропонуємо всім зацікавленим його повний текст.
Голові Івано-Франківської
обласної державної адміністрації
п. Миколі Палійчуку
Голові Івано-Франківської обласної ради
п. Ігорю Олійнику
Прокурору Івано-Франківської області
п. Миколі Гошовському
Начальнику управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області
п. Анатолію Назарову
Депутатський запит8 вересня 2006 р. рішенням сесії Івано-Франківської обласної ради № 112-5/2006 було прийнято до виконання мій депутатський запит про те, що
в результаті реалізації сумнівної фінансово-кредитної схеми існує загроза переходу у приватну власність стратегічного для спортивно-масової роботи в області спорткомплексу "Олімп". У запиті містилася вимога до обласної державної адміністрації вжити необхідних заходів для припинення такої схеми.
В кінцевому підсумку виявилося, що вказаний об'єкт таки
перейшов у власність ВАТ "Отинійська ПМК-150". Аналіз надісланих мені відповідей та копій рішень декількох судів дає підстави стверджувати, що
з боку Івано-Франківської обласної адміністрації та Івано-Франківської обласної ради не було вжито належних заходів для припинення цієї незаконної оборудки. І навіть навпаки, в діях деяких посадових осіб цих та інших державних органів прослідковується цілеспрямоване сприяння реалізації такої схеми.
Для обґрунтування такого висновку подаю хронологію і логіку розвитку подій:
1. Як випливає із копії судового рішення господарського суду Івано-Франківської області № 13/98 від 11.06.2004 р. фізкультурно-спортивне товариство "Колос" Головного управління агропромислового комплексу має у своїй власності серед іншого майна і те, що передано йому для реалізації статутних завдань засновником, або державою.
Відразу ж паралельно постає питання - якщо Головне управління агропромислового комплексу є засновником ФСТ "Колос", то якою є його частка у майні Товариства? Це питання ставлю до відома колишніх і майбутніх учасників судового процесу щодо визначення власника спорткомплексу "Олімп".
2. До такого майна належав і спорткомплекс "Олімп", розташований у м. Івано-Франківську по вул. Сахарова, 38. Нагадаю, що 6 вересня 1994 р. рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради від ФСТ "Колос" на баланс сільськогосподарського технікуму було передано навчально-спортивну базу "Бистриця" у с. Угорники, а натомість 10 січня 1995 р. за рішенням Івано-Франківської обласної ради на баланс ФСТ "Колос" від Головного управління (департаменту) гуманітарної політики виконавчого комітету обласної ради передано спорткомплекс "Олімп". Акт передачі майна відбувся 2 березня 1995 р. і з того часу ФСТ "Колос" почав користуватися спорткомплексом "Олімп".
Впадає у вічі факт, що передача обох об'єктів відбувалася за рішенням виконкому обласної ради та самої обласної ради. Це означає, що вони від самого початку перебували у спільній власності територіальних громад області, а організації, яким ці об'єкти були передані в користування - виступали всього лиш користувачами. А тому очевидно, що
ФСТ "Колос" не мав права без відома Івано-Франківської ОДА (що виконувала делеговані обласною радою доручення по управлінню таким майном) відчужувати спорткомплекс "Олімп", а ОДА, в свою чергу, повинна була контролювати це майно.
3. У вересні 2003 р. ФСТ ""Колос" звернувся до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради з проханням оформити право власності та, тричі отримавши відмову, передав справу до господарського суду області.
Відмовляючи у задоволенні цього прохання, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради цілком справедливо вказував, що "надані документи не підтверджують факту переходу права власності до ФСТ "Колос" на спорткомплекс". Але в той же час виконком не надіслав свого представника у судове засідання і не надав належних для заперечення позову документів.
16 червня 2004 р. в умовах неявки представника виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради господарський суд області прийняв рішення на користь ФСТ "Колос". Таким чином, за сприянням суду (а конкретно судді Шкіндери П. А.), це
спортивне товариство практично викрало із спільної власності територіальної громади області спорткомплекс "Олімп".4. Добившись таким чином права розпоряджатися об'єктом на правах власника, ФСК "Колос" вже 10 листопада 2004 р. (тобто через 5 місяців - а отже відразу по свіжих слідах!)
оформляє з ВАТ "Отинійська ПМК-150" договір на виконання підрядних робіт по ремонту приміщення на загальну суму 1 млн. грн. В якості гарантії за оплату вказаних робіт в заставу передано саме приміщення комплексу "Олімп" орієнтовною вартістю 10 млн. грн., про що оформлено відповідний іпотечний договір.При цьому постає закономірне питання, чому було обрано саме такий спосіб забезпечення виконання умов договору, як іпотечний договір (а не, скажімо пеню, штраф тощо)? Адже він характерний для врегулювання кредитно-фінансових відносин суб'єктів економічної діяльності і банків. Можливо, що ВАТ "Отинійська ПМК-150" брала кредит у банку для того, щоб бути спроможною виконати умови договору підряду із ФСТ "Колос", і повинна б віддати в іпотеку своє майно. Але до чого тут майно ФСК "Колос", навіть якщо воно і незаконно надбане? Врешті, щоб відповісти на ці питання, слід ознайомитися з договором іпотеки, копію якого відповідачі на депутатський запит не вважали за доцільне мені надіслати.
5.
До 1 грудня 2005 р. ВАТ "Отинійська ПМК-150" виконала робіт на загальну суму 1 млн. 10 тис. грн., а ФСТ "Колос" компенсував його витрати коштами та матеріалами на загальну суму 9352 грн.6. В результаті "невиконання зобов'язань" і на підставі вказаного іпотечного договору ВАТ "Отинійська ПМК-150" 12 січня 2006 р. зареєструвала спорткомплекс "Олімп" в ОБТІ як свою власність, окрім того отримавши назад потрачені на його ремонт 1 млн. 10 тис. грн. та оплачені за виконання робіт гроші ФСТ "Колос" у сумі 9352 грн.
Ось так виглядає класичний приклад первісного нагромадження того капіталу в сучасній грабованій Україні, яким так хизуються у різних рейтингах новоспечені мільйонери -
на порожньому місці з 1 млн. 10 тис. грн. в результаті спритної оборудки чийсь приватний капітал за кошт громади приріс до 11 млн. 9 тис. 352 грн!7. Відповідаючи на мій депутатський запит 23 листопада 2006 р., тодішній перший заступник голови ОДА п. Андрій Романчук вказував: "Однак ДЮСШ та обласна державна адміністрація звернулися до господарського суду з позовом про визнання нечинними вищевказаних договору підряду та іпотечного договору, оскільки вони суперечать цивільному кодексу України, Господарському кодексу України, іншим актам законодавства України".
8. Відоповнення до цього листа той же Андрій Романчук надіслав мені копію рішення господарського суду Івано-Франківської області по справі № 5/2 від 14 травня 2007 р. Його аналіз викликає найбільше запитань, оскільки виявляється:
1) відповідаючи на мій депутатський запит 23 листопад 2006 р., перший
заступник голови ОДА вводив і мене, і голову обласної ради п. Ігоря Олійника в оману, стверджуючи, що "ДЮСШ та обласна державна адміністрація звернулися до господарського суду з позовом про визнання нечинними вищевказаних договору підряду та іпотечного договору"; насправді ж, як випливає з надісланої мені копії рішення суду, суть позову від імені ОДА та обласної ради полягала у визнанні недійсним акту прийому-передачі спорткомплексу "Олімп" на баланс ФСТ "Колос" від 02.03.1995 р.
Отже, здавалося б, всупереч логіці позов про повернення майна був спрямований до ФСТ "Колос", тобто суб'єкта, який ним вже не володів. По простому кажучи, як можна у когось забрати те, чого він не має. Очевидно, слід було б спочатку визнати незаконними акти, на основі яких майно потрапило до ВАТ "Отинійська ПМК-150", і повернути майно у користування ФСТ "Колос", а потім визнати незаконним акт передачі від 1995 р. і повернути майно у спільну власність територіальних громад області.
Однак, нелогічними такі дії можна було б назвати тоді, якби посадові особи Івано-Франківської ОДА та Івано-Франківської обласної ради хотіли повернути майно від незаконного власника. Але цілком логічними вони виглядають у разі, коли вони переслідували протилежну мету.
2) далі пропоную ряд цитат із вказаного судового рішення без коментарів:
"Справа слухалася неодноразово в зв'язку з неявкою сторін в засідання та неподання необхідних документів...
28 березня 2007 року провадження було поновлено, хоча від сторін не надходило клопотання про його поновлення і слухання призначене на 03.05.2007 р.
На вказану дату ні представник обласної ради, ні ОДА на засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час і місце слухання справи".
3) суд констатував факт набуття ВАТ "Отинійська МПК-150" спорткомплексу "Олімп" і те, що "позивачі не пред'явили позов до власника майна, хоча на день слухання даної справи їм було відомо, що спірний об'єкт на законних підставах вибув з власності товариства "Колос".
В кінцевому підсумку суд, як це і було наперед запрограмовано, не задовольнив позову з уваги на термін давності. Хоча і така аргументація судді також становить інтерес для спеціалістів цивільного права.
З уваги на вищенаведений аналіз, дозволю собі зробити ряд припущень:
1) оформляючи право власності на майно спорткомплексу "Олімп" у 2003-2004 рр.,
керівництво ФСТ "Колос" переслідувало наперед визначений намір передати його незаконним способом у приватну власність;
2) факт неявки представника виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради у судове засідання 11 червня 2004 р. по питанню визначення власника спорткомплексу "Олімп" і неподання заперечуючих позов документів слід розцінювати як сприяння реалізації такого задуму;
3) здійснюючи делеговані Івано-Франківською обласною радою повноваження по управлінню спільним майном територіальних громад області, посадові особи Івано-Франківської обласної державної адміністрації свідомо чи несвідомо допустили злочинну недбалість, в результаті якої спорткомплекс "Олімп" транзитом через ФСТ "Колос" перейшов у власність ВАТ "Отинійська ПМК-150".
4) оформляючи договір виконання підрядних робіт з "Отинійською МПК-150",
керівництво ФСТ "Колос" заздалегідь не збиралося його виконувати, перебуваючи у зговорі з його керівництвом;
5) обрання керівництво ФСТ "Колос" договору іпотеки, як способу забезпечення виконання умов договору перед ВАТ "Отинійська ПМК-150", додатково свідчить про такий зговір, бо цей спосіб означав найкоротший шлях до виконання злочинного задуму;
6) факт відсутності у судовому позові Івано-Франківської ОДА та обласної ради згадки про ВАТ "Отинійська ПМК-150", як недобросовісного набувача майна спорткомплексу "Олімп",
слід розцінювати як імітацію, а не справжній намір докласти зусиль до повернення майна у спільну власність територіальних громад області;
7) факт систематичної неявки у судове засідання представників Івано-Франківської ОДА та Івано-Франківської обласної ради для підтримки власного позову слід розцінювати як цілеспрямоване
сприяння реалізації незаконної схеми передачі спорткомплексу "Олімп" у власність ВАТ "Отинійська ПМК-150".
Глибший аналіз вказує, що
до реалізації такої злочинної схеми були задіяні бізнесові, родинні, владні, судові та політичні зв'язки. Вважаю, що комплексне їх поєднання становить загрозу національній безпеці Української держави і це повинно стати предметом зацікавлення Служби безпеки України.
З уваги на все вищенаведене повторно прошу:
1. Вжити всіх необхідних заходів для того, щоби повернути спорткомплекс "Олімп" у спільну власність територіальних громад Івано-Франківської області.
2. Провести службове розслідування та вжити передбачених законом мір покарання щодо посадових осіб, причетних до реалізації незаконної схеми передачі спорткомплексу "Олімп" у приватну власність.
06 червня 2008 р.
Олександр Сич,
депутат Івано-Франківської
обласної ради
