На розкладках з продажу книг та літератури можна легко знайти чисельні бестселери з гучними назвами як от: «Як стати стервою», «Велика книжка маленької стерви», «Стерва на роботі». І скільки тих стерв довкола нас - годі й сказати, але одну ми всі напевно знаємо: сьогоднi в нашiй багатостраждальнiй країнi пишиться нова всеукраїнська книга пiд заголовком «Стерва в полiтицi».
А починалося все з помаранчевої революцiї 2004 року. Саме тодi наша доморощена панi з косою штовхнула пiдпанськуватого лайдака з Хорунжiвки супроти його молочного батька з метою вiдiбрати вищу державну владу. I той таки вiдiбрав, щоправда, аж з третьої спроби.
А яких тiльки гасел не виголошувалося з трибун мандаринового балагану: «сите життя!», «економiчний розквiт!», «схiд i захiд – разом!», «мiлiцiя з народом!», «багатi подiляться з бiдними!». Одним словом - десять крокiв на зустрiч людям. Проте дуже скоро все ці кроки перетворилося на десять єгипетських кар для кожного маленького українця.
Чого тiльки не довелося пережити нашому суспiльству за останні чотири роки: унiверсали й коалiцiї, iнфляцiї та стагнацiї, вибори і перевибори. I все це тiльки для того, щоб президенська булава поступово перейшла в "лагiднi" жiночi руки згiдно вiдомого пророцтва баби Ванги, яка передбачила жiнку, що буде правити Україною.
В Україні ми всi вже добре знаємо цю жiнку. Напередоднi помаранчевого перевороту вона мала 10% електоральної пiдтримки. Iснуючий на той час стан речей та полiтична ситуацiя нiчого особливого для неї не предвiщали. I ось там, на майданi, вiдбулося сходження українськоi стерви на п’єдестал. Саме там простий народ в запальному екстазi носив її на руках. Саме на тому помаранчевому майданi вже новий помаранчевий президент корчився в своїй спотворенiй трiлом гримасі при кожнiй згадцi про свою революцiйну соратницю; тяжко кривився, але таки не змiг чесно признатися своєму народовi (чи то пак - нацiї!) у тiм, що жити i працювати з такою «бойовою подругою" просто згубно для нього й для всiєї країни загалом.
I ось саме тепер, коли головний покровитель українських вуликiв та бджiл безнадійно зупинився на своєму рейтингу в 3%, стерва вийшла на дорогу вiйни.
Саме так і описується розвиток подiй в пiдручниках для справжнiх стерв; саме так класично вiдбувається дезкредитацiя недiєздатного чоловiка.
Публiчне бичування iмпотента нещадно принижує його гiднiсть i водночас викликає прихильнiсть загальної аудиторiї, яка завжди симпатизує в таких випадках "слабкiй" та "скривдженiй" жiнцi. При цьому стерва торжествує, хихоче й потішається з всенародного посміховиська, яким став наш (ще не так давно) народний президент. І це ще не кінець - тепер стерва обирає собі чергову жертву - вайлуватого «парня з донєцкой степi», якого ще вчора змiшувала з усiма злодiяннями світу, за винятком хiба одного - пожиранням ним немовлят на снiданок та вечерю.
Пареньок, вiдкинутий природою та суспiльством, приречений на дружбу iз стервою i як справжiй козел ведеться разом з усiм своїм електоратом на чергову хвацькувату витiвку української стерви, в чергове рятуючи бідного президента від остаточної ганьби.
Попри все те, наша стерва водночас зумiла прихилити до себе кремлiвських братків-яструбків і це при тому, що саме її вони ще вчора готовi були назовсім «зачистити» з існуючого трьохвимірного простору. Однак, наляканi божевiльним грузинським джиґiтом, московськi медведi змушенi склонитися до нiг прекрасної стерви i вiддати cаме їй усі свої преференцiї. Тепер вона шкірить милі зубки з росiйських каналiв, а щирi українськi нацiоналiсти як завжди вперто тiшуться новим українським "проривом".
Ну що ж, прихильники болгарської баби Ванги можуть святкувати перемогу: стерва буде заправляти Україною, проте пророцтво старої на цьому не скінчилося; останнi слова були такі - в 2012 роцi Україна поверниться у вiдновлений Радянський (слов’янський?) Союз.
