НАВІКИ РАЗОМ, або грузифікація та молдавіїзація України

Європейська спільнота поширилася в напрямку на схід і остаточно повернула собі свої давні історичні території за середньовічними кордонами священної римської імперії германських імператорів. Залізна завіса знову опустилася на кордоні з Україною та колишнім радянським простором, який строго співпадає з русько-православними територіальними володіннями того ж середньовіччя. Все повертається на круги своя.

Проте з огляду на дуже високий рівень життя на старому континенті, населення з поза залізного паркана мріє приєднатися до священного, чи то… європейського союзу. Ми, українці, в такому бажанні не одні: в Європу крім нас прагнуть турки, араби північно-африканських країн та країн Близького Сходу й Аравійського півострова, а ще - мешканці Кавказу й безмежних просторів Російської Федерації. Одним словом - бажаючих тьма. Прийняти всіх «союз європейських республік свобідних» не може. Тому й вигадують вуйки у Брюселлі, Парижі, Лондоні й Берліні всілякі байки. Мовляв, пора створювать нові союзи: «середземноморський» - для Турції, а також для її братів мусульман з Африки та Близького Сходу включно з … Ізраїлем (!). Добре, що Україна має вихід тільки до Чорного моря, тому нам не пропонують вступати в «чорний» союз із середземноморськими «побратимами», однак радять з-за паркана створити новітній братський союз з Грузією та Молдовою.

Грузини та молдавани - наші вічні православні браття по нещастю - на такий союз готові: дозріли. Залишилося тільки грузифікувати та модавіїзувати Україну.

Грузифікація - це насамперед повна ревальвація долара, а за одно й усіх існуючих валют по відношенню до національної грошової одиниці (ларі, гривні, тугрика, тощо). При такій ревальвації пенсіонер отримує 10 доларів пенсії на місяць, а молоко коштує два долари за літру. Грузифікацію не можна плутати з газифікацією, оскільки за умов грузифікації природній газ православні браття росіяни відрізають назавжди. І ще одна обов’язкова умова грузифікації – вибухонебезпечна політична ситуація, регулярний відстріл політиків та перманенті політичні вибори. Здається Україні до повної грузифікації вже мало що залишилося.

Молдавіїзація – це повний занепад промисловості і сільського господарства та масовий експорт власного м’яса… живим товаром. Себто селянки та міщанки масово п(р)одаються на всі можливі й не можливі (для цивілізованих громадян) роботи в країни Південної Європи. Їх чоловіки тим часом п’ють вино на батьківщині в короткі періоди… між укладанням туалетної плитки в Москві та Петербурзі. Молдавіїзація України успішно триває і вже не за горами поєднання у новий старий вічний союз.

І ось тоді, як на старих радянських плакатах, три народи цілуються (в засос) і проголошують величні гасла - «навіки разом!» та «слава Брюссельському Кремлю за наше «щасливе» … майбутнє».