Про культуру, коров’ячі голови та "чорний квадрат" зі здохлих мух

В наш час художникам в Україні важко себе реалізувати, втім, так було і за "совків".



Просто зараз нікого не цікавить справжня культура. Під культурою зараз розуміють коров’ячі голови чи "чорний квадрат" зі здохлих мух в "артгалереї" відомого "мецената", хоча місце цим "шедеврам" у вигрібній ямі.

Таким чином свідомо формується система фальшивих цінностей і ширвжиткова культура, що веде до деградації, поширюючи добре оплачену вседозволеність і безсоромність, роблячи людей легко керованою біомасою.

Звідси беруть початок літературні твори, наповнені матюками, або музика так званого "поп-арту", хоча точніше буде сказати, що це "арт до попи" і тому всі ці розкручені бездарі гаснуть, а безсовісні таланти підтримують цей бедлам, бо їм гарно платять і вони купаються в багні дешевої популярності. В такій бездуховності буйно процвітає брехлива політика, продажне правосуддя, коли можновладці щиро думають, що навколо всі такі дурні, як вони мудрі. Це товари і послуги, обвішані фальшивими брендами, які далекі від якості і гоноровості. Це молодь без орієнтирів і старість без поваги.

В кінцевому результаті це хвора планета і агонізуюча цивілізація, яка приймає конвульсії за веселі танці. На власних похоронах.

Тому думаючий і небайдужий художник, котрий хоче своїми роботами підносити людей до ідеалу замість опускати в багнюку бездуховності, має мало шансів пробитися однаково як у Києві, так, скажімо і в Коломиї. Адже визнання тепер асоціюється з крученими спонсорами, однак великі гроші досить часто осідають на мілині низьких натур.

І все ж є одиниці, котрі пливуть проти цієї брудної течії, виходять на чисту воду і виводять за собою тих, хто хоче відчувати себе людиною, цінною у Божих очах, незважаючи на позірну і минаючу славу теперішнього буття. Бо саме це має справжню вартість, а не те, що блищить на екранах, подіумах і всіх інших п’єдесталах, на які себе возвели нікчеми.

Справжніх поціновувачів живопису зараз мало, бо через збочені цінності тепер дорого коштують конвеєрні штамповки і різний непотріб. І люди, котрі нашими "нуворішами" відкинуть на обочину, не можуть собі дозволити придбати художні твори, бо залишаться без шматка хліба.

І як буде далі, важко сказати.

Однак я стараюся своїми роботами показувати красу навколишнього світу і водночас спонукати до роздумів. Це допомагає абстрагуватися від суєтної гонки за місце під сонцем і сподіваюся своїм скромним внеском хоча б когось розбудити від цього всесвітнього гіпнотичного диявольського сну.



Картини Михайла Добротовського







old_editor, 13.04.2008 22:12



Фоторепортажі

Вибір редакції

Найпопулярніші новини