Україна має докласти більше зусиль для захисту осіб, які постраждали від торгівлі людьми, у відповідності до міжнародних стандартів прав людини. Про це йдеться у Звіті Всеукраїнської Коаліції громадських організацій з протидії торгівлі людьми, підготованого в контексті моніторингу виконання Україною Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми, що набрала чинності для України 1 березня 2011 р., презентація якого вібулась сьогодні в Івано-Франківську. У зборі даних по АР Крим та чотирнадцяти областях України (Вінницька, Волинська, Донецька, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Рівненська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Чернівецька області) взяли участь чотирнадцять громадських організацій-членів Коаліції. В Івано-Франківській області моніторинг виконання Конвенції здійснював БФ «Карітас –Івано-Франківськ УГКЦ», який з 2004 року на регіональному рівні займається організацією заходів з протидії торгівлі людьми та допомоги потерпілим від торгівлі людьми.
Проаналізувавши інформацію, Коаліція дійшла висновку, що, незважаючи на певний прогрес в останні 2,5 роки, українська влада не створила на сьогодні дієвих механізмів захисту прав осіб, які постраждали від торгівлі людьми. Надання Державою статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та, відповідно, права на отримання передбаченої законодавством допомоги, відбувається з порушеннями прав людини та конфіденційності. Система виявлення постраждалих та надання їм допомоги працює реактивно та нескоординовано, відповідальним чиновникам бракує знань та навичок для виконання законодавчих вимог у цій сфері. Плани реабілітації та реінтеграції, складені державними установами, фактично не виконуються, у тому числі через брак фінансування на окремі види допомоги та системні проблеми у сфері захисту прав людини в Україні. Через недосконалість законодавства залишається невирішеним питання захисту іноземців та осіб без громадянства, які постраждали від торгівлі людьми на території України. У такій ситуації, навіть за існування національного механізму надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, громадські організації надалі беруть на себе основну роботу та витрати (за підтримки міжнародних донорів) щодо реабілітації та захисту постраждалих осіб.
В Івано-Франківській області моніторинг виконання Конвенції здійснював БФ «Карітас –Івано-Франківськ УГКЦ», який входить до Всеукраїнської Коаліції громадських організацій з протидії торгівлі людьми. Дослідження для GRETA було достатньо складним. В ході проведеного моніторингу експертами було встановлено, що станом на 2011 р. Україна не мала національного плану дій з протидії торгівлі людьми, оскільки у 2010 р. стік термін дії «Державної програми протидії торгівлі людьми». «Державна цільова соціальна програма протидії торгівлі людьми на період до 2015 року» була прийнята лише у 2012 р. (Постанова Кабінету Міністрів України № 350 від 21.03.2012 р.), проте строком її виконання визначено 2013-2015 рр. Таким чином, у державі не було плану дій з протидії торгівлі людьми фактично протягом двох років, які входять до періоду моніторингу Конвенції.
В Івано-Франківській області протягом 2011-2012 рр. не було окремої обласної цільової комплексної програми протидії торгівлі людьми; немає її і на сьогоднішній день. В ході моніторингу було виявлено, що станом на березень 2013 року Положення Івано-Франківської обласної Міжвідомої ради з питань сім'ї, ґендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання насильству в сім’ї та протидії торгівлі людьми не оновлено у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 березня 2012 року № 350 про затвердження Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року.
Коаліція зауважила, що подекуди у звітності державних органів щодо попередження торгівлі людьми надається інформація щодо заходів, проведених громадськими організаціями (у тому числі членам Коаліції) за кошти міжнародних донорів, без належного визнання їх внеску та ролі, а інколи ця інформація навіть подана як дані про власні заходи, здійснені державними структурами. Коаліція вважає, що такий підхід не є кращою практикою партнерства та співробітництва з громадянським суспільством та міжнародним співтовариством.
Загалом щодо інформування населення Івано-Франківської області щодо проблеми торгівлі людьми робиться багато, але заходи мають нескоординований, точковий характер, через що складається враження, що витрачаються значні матеріальні та часові ресурси, але немає цілеспрямованого підходу. Крім того, як виявилось, існує проблема загальної, уніфікованої, об’єктивної, профільної державної статистики у сфері протидії торгівлі людьми, що також може пояснити неоперативність надання відповідей на запити. Одночасно, протягом 2011-2012рр окремих бюджетних асигнувань на видання інформаційно-освітніх матеріалів щодо протидії торгівлі людьми не виділялось, інформаційних кампаній за державний кошт не проводились. Через те, що інформаційна робота ведеться не системно і не ґрунтується на спільному розумінні, хто є основними групами ризику і, відповідно, які структури мають основний доступ до них, відповідальність за ведення інформаційно-роз’яснювальної роботи у досліджуваних регіонах не завжди чітко визначена.
Треба відзначити систематичну роботу центрів зайнятості, які по всіх досліджуваних областях, зокрема й на Прикарпатті, проводили превентивні заходи для своїх клієнтів та обладнали інформаційні куточки з попередження торгівлі людьми у своїх приміщеннях. Лише у досліджуваних областях заходами центрів зайнятості було охоплено понад 55 000 осіб з групи ризику. Матеріали, що використовувалися під час цієї роботи були підготовані та надані централізовано Державною службою зайнятості. В цілому відомчий підхід центрів зайнятості до роботи з попередження торгівлі людьми можна вважати кращою практикою (із певними застереженнями, що стосуються моніторингу та оцінки впливу попереджувальних заходів).
Коаліція хотіла б відзначити позитивні приклади діяльності органів місцевої влади у напрямку посилення соціально-економічного захисту уразливих груп населення, що мають ризик потрапити у ситуацію торгівлі людьми. Так, в Івано-Франківській області затверджено Регіональну цільову програму соціального захисту і підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, профілактики бездоглядності та безпритульності серед неповнолітніх на 2012-2015 роки. Заходи зазначеної вище програми спрямовані на забезпечення захисту прав та інтересів дітей, подолання дитячої бездоглядності та безпритульності, запобігання дитячому сирітству, створення умов для всебічного розвитку та виховання дітей, забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа. На виконання заходів програми у 2012-2015 роках передбачено 18072,49 грн. (1765,747 євро).
Перший заступник директора департаменту освіти, науки, сімї, молоді та спорту Івано-Франіківської ОДА п. Володимир Дутчак
« Я визнаю, що протягом періоду, в якому здійснювався моніторинг, в області було недостатньо акцентовано увагу на координацію зусиль та планування роботи з запобігання торгівлі людьми. Засідання Міжвідомчої ради відбувалось систематично. Однак під час них не піднімались питання повязані з торгівлею людьми – більший акцент був покладений на протидію насильства, літньому оздоровленню. Перш за все з чого ми розпочнемо – це детальний аналіз цього звіту, адже він дуже вичерпний, його рекомендації можна використовувати для покращення та активізації роботи в цьому напрямі. Ми будемо пропонувати розробку та затвердження обласної цільової програми в відповідності до Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року. Сподіваюсь у нас все вийде.»