Літературна студія «Нобель» виникла в Івано-Франківську на початку століття. Її незмінний керівник – відома поетеса і перекладачка Галина Петросаняк. За час існування, студію відвідували близько двадцяти молодих авторів, частина з яких вже встигли позитивно заявити про себе в українському літературному просторі.
З наближенням примарного десятиліття студії, твори
кращих її учасників зібрано до антології під символічною назвою «Дайте!
Нобелівську премію українським письменникам!», яка вийшла в івано-франківському
видавництві «Лілея-НВ». Це і оригінальні поетичні твори (від верлібрів з
використанням сленгу до вишуканих класичних строф екзистенційного штибу) і
добротна проза авторства Богдана Ославського, Наталі Ткачик, Василя Карп’юка,
Христини Козловської, Ярослава Голодюка, Галі Гайванюк, Тані Запорожець, Христини Котерлін, Михайла Фарбанця, Марини
Михайлюк, Андрія Олексюка, Мар’яни Рудейчук, Олесі Федів та Світлани Хопти.
В передмові до видання Галина Петросаняк зазначає:
«Література дає змогу відчути силу й вагу мови, таким чином впорядковуючи й
поглиблюючи свідомість. Це приємне наближення до Слова, а отже, до суті. До
тієї суті, що є джерелом і етики, і естетики. Подібне сприйняття і тримає нас –
літературну студію «Нобель» – разом уже протягом десяти років. Ми неформальні,
не зв’язані жодними узами, крім бажання двічі на місяць зустрічатися, щоб
читати один одному написане, ділитися враженнями від прочитаного, дискутувати
про критерії й форми, навзаєм критикувати «ідеологію» й поетику. Ми різні – за
великим рахунком це, зрештою, не наша заслуга, але кожен зі смаком шліфує свою
унікальність. Ми рівні, бо формальна наставниця дуже часто почуває себе
ученицею. Ми намагаємося не обмежувати внутрішню свободу один одного, не втручатися
в інтимну сферу письма занадто брутально, не цензурувати, не ідеологізувати. Ми
даємо один одному простір для помилок і
шукань, а ще – право і можливість набити ґулі, що іноді допомагає більше, ніж
будь-які дороговкази».